Черкаси гарне місто, яке має багату і цікаву історію. З моменту заснування Черкас, тут активно велося виробництво різної продукції. Є такі товари, які прославили наше місто, пише cherkasy.one.
Кошики “родом” з Черкас
У 19 столітті наше місто вважалося головним центром виробництва кошиків. Якщо аналізувати, то так воно і є, адже в той період люди ще не знали що таке пакети, а з торбами ходили старці. Кожна заможна сім’я мала у своєму розпорядженні кілька кошиків, до того ж кожен із них мав різні розміри та призначення.
Перевагу віддавали виробам з лози. Плетінням займалися досвідчені майстри, до яких уміння переходило від дідів, бабусь. У 1907 році черкаське земство відкрило школу, де навчали плетіння кошиків (через два роки вироби закладу були представлені на столичній кустарній виставці). Згодом цей промисел перетворився на плетіння меблів з лози.
Черкаські ґудзики, ароматна кава
Спочатку виробництво перламутрових ґудзиків, які робили незрячі люди, велося в артілях поблизу Дніпра.
На початку літа 1936 року створили Черкаське товариство сліпих. Уже в серпні запрацювало УТОС, де незрячі люди робили ґудзики. Сировину для роботи привозили сюди з Дніпра. Ця справа жила до кінця 1950 року. У 1957 році відкрили цех ґудзиків, який на місяць випускав мільйон штук. Згодом цю фурнітурну нішу замінила “хімія”.
Що стосується кави, то про неї даних небагато. У 1921 році в Черкасах була своя кавова фабрика, де фасували зерна в паперові пакети. Великими партіями цей екзотичний продукт надходив на фабрику з одеського порту. Фасовану каву продавали у столиці та інших великих містах. У 1926 році фабрику закрили.
Цукерки, етикетки
Напевно мало кому відомо, що під час Другої світової війни Черкаська міська топографія друкувала етикетки для потреб промисловості СРСР. Черкаський краєзнавець Борис Юхно на сайті zmi.ck.ua писав, що дізнався цей факт, коли йому історик Василь Титаренко подарував альбом 1949 року. У ньому було зібрано близько 100 зразків етикеток, замовлених здебільшого Міністерством харчової промисловості, і в переважній більшості рибних. Також досить багато було етикеток для алкогольних напоїв.
Виробництво цукерок у нашому місті було добре налагоджене. Адже їх випускали навіть заводи продтоварів у райцентрах. Розквіт кондитерського сегмента розпочався з 1960 року і тривав по 1980 рік. У той період солодощі робили на міському харчовому комбінаті та макаронній фабриці. Найпопулярнішими були: “Балтика”, “Зльотна”, “Наталка Полтавка”.
У 1970 році на прилавках магазинів з’явилися нові розробки кондитерів — цукерки “Незабудка”, “Корівка”.
Черкаські ліки
Дуже давно в Римі жив фармацевт Клавдій Гален. Він лікував своїх пацієнтів виключно компонентами, вилученими з рослин. Ця людина за час своєї роботи змогла дослідити близько 300 їхніх видів.
Чоловік своїми руками збирав рослини для виготовлення настоянок, сиропів, екстрактів.
Попри розвиток фармації, у Союзі стародавню практику Галена також не ігнорували. Зокрема у 1970 році в аптеках Черкаської області з’явилися ліки, на етикетках яких зазначалося, що дана продукція була вироблена на Черкаській фармацевтичній фабриці.
Її корпуси були розташовані за мостовим переходом на Соснівку, а невеликі будиночки вглиб лісу збережені й у наш час. З 1970 по 1980 роки в місцевих газетах постійно закликали городян збирати лікарські рослини, адже фабрика купувала їх і платила хороші гроші.
Станом на 1970 рік черкаські фармацевти виробляли близько 80 видів ліків. Вони успішно освоїли випуск екстрактів з водяного перцю, чебрецю. У цей період вдалося переробити понад 15 тонн лікарських рослин і випустити 3 мільйони фасувань ліків.