Черкаський політехнічний фаховий коледж почав свою роботу 100 років тому. Згідно з архівними записами, випускними свідоцтвами студентів, а також мемуарами першого директора і засновника профтехшколи Іларіона Григоровича Крижанівського, спочатку це була професійно-технічна школа, яка почала свою роботу у Черкасах на початку жовтня 1923 року. Більше на cherkasy.one.
Початок функціонування професійно-технічної школи у Черкасах на початку 20-го століття
Професійно-технічна школа на почату 20 століття розміщувалась у будинку колишнього училища з ремісництва, яке знаходилося по вулиці Надпільній, 242 (в наш час у ньому знаходиться шпиталь для інвалідів Великої Вітчизняної війни). За результатами річного оцінювання студентів, які навчались у профтехшколі, стало зрозуміло, що подальше її існування стає під великим питанням без збільшення навчально-виробничої бази. Через цю причину у 1923 році за клопотанням директора, усі будівлі Черкаського спирто-горілчаного заводу перейшли у розпорядження профтехшколи, де і дотепер розташовується політехнічний коледж.
Черкаська професійно-технічна школа займалась підготовкою висококваліфікованих працівників за такими спеціальностями: токар, слюсар, фрезерувальник, формувальник, моделювальник, електрослюсар, машиніст.
У 1928 році професійно-технічна школа була реорганізована у Черкаський індустріальний технікум, який пропрацював до кінця 1931 року. Навчання у ньому проходило за такими спеціальностями: механізація у сільському господарстві та електрифікація у сільському господарстві. В ті роки цей заклад освіти перейменовували декілька разів, в залежності від того, яких працівників не вистачало на виробництвах. Спочатку це були механізатори, потім автодорожники, а ще електрики. Перша назва була технікум механізації та електрифікації сільського господарства, потім автодорожній технікум, в останній раз його перейменували у технікум механізації сільського господарства.
Технікум у роки Другої світової війни
На початку Великої Вітчизняної війни навчання у технікумі тимчасово призупинилося. У 1941 році навчальний заклад одержав наказ демонтувати все обладнання і залізничним транспортом відправити його в евакуацію, а студенти і вчителі пішли відвойовувати наші землі від фашистських загарбників. Попри складні умови, працівникам Черкаського технікуму вдалося вивезти не тільки обладнання, а й бібліотеку і архівні документи. Ті викладачі, які евакуювались, працювали на оборонних заводах у Сибірі.
З наближенням фронту до Черкас у технікумі був створений молодіжний добровольчий загін захисників міста. Викладачі і студенти, вступивши в загін, брали участь у будівництві оборонних споруд на підступах до Черкас, всіма способами чинили опір окупаційному режиму, перебуваючи часом на межі смерті. Вцілому, понад 150 співробітників технікуму і студентів брали участь у бойових діях у роки війни, всі вони нагороджені орденами і медалями.
Після визволення Черкас від німців, поступово, заклад почав відновлювати свою роботу. Дуже пощастило, що будівлі технікуму не зазнали значних руйнувань. Була проведена реконструкція приміщень, всі прилади і майно прибули з евакуації і заклад відновив свою роботу. Почалося навчання. Технікум продовжив готувати фахівців по таким спеціальностям: механізація сільського господарства і електрифікація сільського господарства.
Відбудова Черкаського технікуму
Поступово збільшувалась матеріальна база, вводилися нові спеціальності, кількість студентів постійно зростала. До Черкас приїздили діти із області на навчання. У 1958 році на базі технікуму запрацювало заочне відділення за спеціальністю «Електрифікація сільського господарства», а у 1962 році додалася ще одна спеціальність під назвою «Гідромеліорація», а ще через декілька років технікум став мав назву Черкаський технікум гідромеліорації і електрифікації сільського господарства.
У 1975 році, у зв’язку з закриттям спеціальності «Гідромеліорація», заклад знову перейменували на технікум електрифікації і сільськогосподарського будівництва. Фахівців готували за двома спеціалізаціями: електрифікація сільського господарства і промислове та цивільне будівництво. Прийом студентів на навчання здійснювався на базі 8-ми та 10-и класів. У технікумі постійно проводилися ремонтні роботи приміщень, відбувалося відновлення обладнання. Також у 1976 році був збудований перший гуртожиток для студентів на території технікуму, а ще через рік був введений в експлуатацію другий гуртожиток у сусідньому районі міста, який працює і в наш час.
Кожного року оновлювалася матеріально-технічна база Черкаського технікуму. Збільшувалась кількість учбових класів, додалися наукові лабораторії. Навчальна практика у студентів проходила у майстернях зі слюсарними, зварювальними, механічними цехами, також у освітньому закладі функціонував цех з ремонту електричних машин і трансформаторів.Черкаська влада передала у користування технікуму два грузових автомобілі.
Бібліотека технікуму після прибуття з евакуації вціліла майже вся. Налічувала велику кількість підручників, навчальних посібників, примірників з навчальної літератури. У 1980 році для студентів відкрили читальний зал на 80 місць.
Також у технікумі був великий актовий зал, в якому проводилися дискотеки, тематичні вечори. А ще у закладі функціонувало три спортивних зали, один з яких був оснащений необхідним приладдям для проведення занять з атлетичної гімнастики. На території технікуму була збудована їдальня на 150 місць, а ще діяв власний медпункт, де цілодобово чергували фельдшери.
Черкаський технікум електрифікації і сільського будівництва – єдиний навчальний заклад тих часів з підготовки молодших спеціалістів технічного направлення на Черкащині. До 1976 року технікум був підпорядкований Міністерству сільського господарства, а з 1976 року – Міністерству вищої і середньої спеціальної освіти. Четверо викладачів технікуму нагороджені нагрудним знаком «А. С. Макаренко».
Подальший розвиток Черкаського політехнічного технікуму
У 1988 році технікум був знову перейменований на Черкаський політехнічний технікум. Додалися нові учбові дисципліни: «Монтаж і експлуатація електроустаткування підприємств і цивільних споруд», «Обслуговування верстатів з програмним управлінням і робототехнічних комплексів», а з 2002 року зафункціонували спеціальності «Програмування для електронно-обчислювальної техніки», «Обслуговування та ремонт автомобілів і двигунів».Чисельність студентів за останні 20 років збільшилася з 600 до 1500 осіб.
Викладачі технікуму постійно працюють над підвищенням результатів в управлінській, навчально-методичний, виховній сфері. Матеріально-технічна база постійно відновлюється, що позитивно впливає на підготовку висококваліфікованих спеціалістів.
Викладачі технікуму наслідують і примножують досвід попередніх поколінь, напрацьований за 100 років існування навчального закладу. У 2020 році, в зв’язку зі змінами в Законі, Черкаський політехнічний технікум змінив свою назву на Черкаський політехнічний фаховий коледж.
Черкаський політехнічний коледж активно співпрацює з місцевими підприємствами, такими як: ПАТ «Азот», ПАТ «Черкасиобленерго», НВК «Фотоприлад». Випускники коледжу мають змогу не тільки пройти практику, а й працевлаштуватись на місцевих підприємствах.
Черкаський політехнічний фаховий коледж- сучасний діючий навчальний заклад, який готує висококваліфікованих фахівців для народного господарства, відіграє важливу роль у соціальному, економічному, науковому розвитку не тільки Черкащини, а й країни загалом.