Історія Черкаського політехнічного фахового коледжу

Черкаський політехнічний фаховий коледж почав свою роботу 100 років тому. Згідно з архівними записами, випускними свідоцтвами студентів, а також мемуарами першого директора і засновника профтехшколи Іларіона Григоровича Крижанівського, спочатку це була професійно-технічна школа, яка почала свою роботу у Черкасах на початку жовтня 1923 року. Більше на cherkasy.one.

Початок функціонування професійно-технічної школи у Черкасах на початку 20-го століття

Професійно-технічна школа на почату 20 століття розміщувалась у будинку колишнього училища з ремісництва, яке знаходилося по вулиці Надпільній, 242 (в наш час у ньому знаходиться шпиталь для інвалідів Великої Вітчизняної війни). За результатами річного оцінювання студентів, які навчались у профтехшколі, стало зрозуміло, що подальше її існування стає під великим питанням без збільшення навчально-виробничої бази. Через цю причину у 1923 році за клопотанням директора, усі будівлі Черкаського спирто-горілчаного заводу перейшли у розпорядження профтехшколи, де і дотепер розташовується політехнічний коледж.

Черкаська професійно-технічна школа займалась підготовкою висококваліфікованих працівників за такими спеціальностями: токар, слюсар, фрезерувальник, формувальник, моделювальник, електрослюсар, машиніст.

У 1928 році професійно-технічна школа була реорганізована у Черкаський індустріальний технікум, який пропрацював до кінця 1931 року. Навчання у ньому проходило за такими спеціальностями: механізація у сільському господарстві та електрифікація у сільському господарстві. В ті роки цей заклад освіти перейменовували декілька разів, в залежності від того, яких працівників не вистачало на виробництвах. Спочатку це були механізатори, потім автодорожники, а ще електрики. Перша назва була технікум механізації та електрифікації сільського господарства, потім автодорожній технікум, в останній раз його перейменували у технікум механізації сільського господарства.

Технікум у роки Другої світової війни

На початку Великої Вітчизняної війни навчання у технікумі тимчасово призупинилося. У 1941 році навчальний заклад одержав наказ демонтувати все обладнання і залізничним транспортом відправити його в евакуацію, а студенти і вчителі пішли відвойовувати наші землі від фашистських загарбників. Попри складні умови, працівникам Черкаського технікуму вдалося вивезти не тільки обладнання, а й бібліотеку і архівні документи. Ті викладачі, які евакуювались, працювали на оборонних заводах у Сибірі.

З наближенням фронту до Черкас у технікумі був створений молодіжний добровольчий загін захисників міста. Викладачі і студенти, вступивши в загін, брали участь у будівництві оборонних споруд на підступах до Черкас, всіма способами чинили опір окупаційному режиму, перебуваючи часом на межі смерті. Вцілому, понад 150 співробітників технікуму і студентів брали участь у бойових діях у роки війни, всі вони нагороджені орденами і медалями.

Після визволення Черкас від німців, поступово, заклад почав відновлювати свою роботу. Дуже пощастило, що будівлі технікуму не зазнали значних руйнувань. Була проведена реконструкція приміщень, всі прилади і майно прибули з евакуації і заклад відновив свою роботу. Почалося навчання. Технікум продовжив готувати фахівців по таким спеціальностям: механізація сільського господарства і електрифікація сільського господарства.

Відбудова Черкаського технікуму

Поступово збільшувалась матеріальна база, вводилися нові спеціальності, кількість студентів постійно зростала. До Черкас приїздили діти із області на навчання. У 1958 році на базі технікуму запрацювало заочне відділення за спеціальністю «Електрифікація сільського господарства», а у 1962 році додалася ще одна спеціальність під назвою «Гідромеліорація», а ще через декілька років технікум став мав назву Черкаський технікум гідромеліорації і електрифікації сільського господарства.

У 1975 році, у зв’язку з закриттям спеціальності «Гідромеліорація», заклад знову перейменували на технікум електрифікації і сільськогосподарського будівництва. Фахівців готували за двома спеціалізаціями: електрифікація сільського господарства і промислове та цивільне будівництво. Прийом студентів на навчання здійснювався на базі 8-ми та 10-и класів. У технікумі постійно проводилися ремонтні роботи приміщень, відбувалося відновлення обладнання. Також у 1976 році був збудований перший гуртожиток для студентів на території технікуму, а ще через рік був введений в експлуатацію другий гуртожиток у сусідньому районі міста, який працює і в наш час.

Кожного року оновлювалася матеріально-технічна база Черкаського технікуму. Збільшувалась кількість учбових класів, додалися наукові лабораторії. Навчальна практика у студентів проходила у майстернях зі слюсарними, зварювальними, механічними цехами, також у освітньому закладі функціонував цех з ремонту електричних машин і трансформаторів.Черкаська влада передала у користування технікуму два грузових автомобілі.

Бібліотека технікуму після прибуття з евакуації вціліла майже вся. Налічувала велику кількість підручників, навчальних посібників, примірників з навчальної літератури. У 1980 році для студентів відкрили читальний зал на 80 місць.

Також у технікумі був великий актовий зал, в якому проводилися дискотеки, тематичні вечори. А ще у закладі функціонувало три спортивних зали, один з яких був оснащений необхідним приладдям для проведення занять з атлетичної гімнастики. На території технікуму була збудована їдальня на 150 місць, а ще діяв власний медпункт, де цілодобово чергували фельдшери.

Черкаський технікум електрифікації і сільського будівництва – єдиний навчальний заклад тих часів з підготовки молодших спеціалістів технічного направлення на Черкащині. До 1976 року технікум був підпорядкований Міністерству сільського господарства, а з 1976 року – Міністерству вищої і середньої спеціальної освіти. Четверо викладачів технікуму нагороджені нагрудним знаком «А. С. Макаренко».

Подальший розвиток Черкаського політехнічного технікуму

У 1988 році технікум був знову перейменований на Черкаський політехнічний технікум. Додалися нові учбові дисципліни: «Монтаж і експлуатація електроустаткування підприємств і цивільних споруд», «Обслуговування верстатів з програмним управлінням і робототехнічних комплексів», а з 2002 року зафункціонували спеціальності «Програмування для електронно-обчислювальної техніки», «Обслуговування та ремонт автомобілів і двигунів».Чисельність студентів за останні 20 років збільшилася з 600 до 1500 осіб.

Викладачі технікуму постійно працюють над підвищенням результатів в управлінській, навчально-методичний, виховній сфері. Матеріально-технічна база постійно відновлюється, що позитивно впливає на підготовку висококваліфікованих спеціалістів.

Викладачі технікуму наслідують і примножують досвід попередніх поколінь, напрацьований за 100 років існування навчального закладу. У 2020 році, в зв’язку зі змінами в Законі, Черкаський політехнічний технікум змінив свою назву на Черкаський політехнічний фаховий коледж.

Черкаський політехнічний коледж активно співпрацює з місцевими підприємствами, такими як: ПАТ «Азот», ПАТ «Черкасиобленерго», НВК «Фотоприлад». Випускники коледжу мають змогу не тільки пройти практику, а й працевлаштуватись на місцевих підприємствах.

Черкаський політехнічний фаховий коледж- сучасний діючий навчальний заклад, який готує висококваліфікованих фахівців для народного господарства, відіграє важливу роль у соціальному, економічному, науковому розвитку не тільки Черкащини, а й країни загалом. 

More from author

Розвиток конярства на Черкащині

Розведення коней на території нашої держави має тисячолітню історію. Достеменно відомо, що ще трипільці та скіфи, які проживали на території сучасної Черкащини, шанували та...

Блакитний палац – найкрасивіша пам’ятка черкаської архітектури

Однією з найяскравіших візитівок нашого міста є Блакитний палац. Архітектором, який створив цю красу, був відомий польський та український митець Владислав Городецький. Він був...

Яким був бізнес на Черкащині у 19 сторіччі

Черкащина славиться видатними промисловцями минулого. На території нашого краю колись функціонували одні з найбільших українських підприємств 19 сторіччя. Особливої уваги заслуговує цукроваріння. Також активно...
.,.,.,.