Історія професорки ЧНУ Людмили Прокопенко

Людмила Ісааківна Прокопенко – видатна професорка, черкащанка, яка очолювала кафедру педагогіки і загальної психології довгі роки і працювала проректором із навчальної роботи у Черкаському національному університеті ім. Богдана Хмельницького. Пропрацювала в інституті 55 років, зараз на заслуженому відпочинку, але вчителька дуже радіє, коли про неї не забувають студенти, консультуються і наслідують аспіранти і викладачі.

Мрія дитинства маленької Людмили

Людмила Прокопенко народилася в місті Черкаси, походила зі шляхетної сім’ї педагогів. Крім неї у родині виховувалося ще два хлопчики, які теж в подальшому стали викладачами у школі. Один брат викладав математику, а другий – природничі науки. Кожен з них у дитинстві хотів прищепити їй любов до свого предмета, але спроби хлопців виявилися марними. Людмила пішла своїм шляхом за своїм покликанням – бути психологом.

Навчалася майбутня професорка у Черкаській школі № 12. З самого дитинства Людмила з великою повагою ставилася до викладачів, дослухаючись до кожного їх слова. Педагоги випромінювали стільки тепла, що її маленьке сердечко наповнювалося великою радістю, а мрія стати вчителем закріпилася остаточно.

Навчання у Черкаському педагогічному інституті і як проходила практика майбутніх викладачів

Наступним важливим кроком у житті майбутнього педагога був вступ до Черкаського педагогічного інституту. Навчалася Людмила Прокопенко на факультеті хімії і біології. В ті часи майбутніх педагогів відправляли на практику у школи, що тривала 1 рік, потім студенти поверталися на навчання до інституту ще на 1 рік, а тільки потім отримували диплом викладача.

Тож практику проходила Людмила в Балаклейській вечірній школі, де викладала біологію і хімію, а ще – фізкультуру, бо була майстром спорту з гімнастики. Добрими словами згадує колишня практикантка вчителів Балаклейської школи, які з великою повагою ставилися до неї і саме там почали називати її на ім’я по батькові. В останній рік навчання майбутнім педагогам дозволялося побути у ролі класного керівника, оцінювати учнів. Як пригадує Людмила Ісааківна, зошити перевірялись на вміст триєдиної мети: дидактичної, виховної і розвивальної. Фундаментальним уявленням про педагогіку у Людмили Ісааківни став принцип триєдиної мети. А найголовнішим було те, щоб виховати у школярів людяність.

Як цитати знаменитостей допомогли зрозуміти основи психології

На початку вчителювання Людмила Ісааківна завела собі зошити, куди виписувала висловлювання знаменитих літераторів, філософів, вчених. Щоденник містив цитати Т. Г. Шевченка, Л. Українки, І. Франка та багатьох інших. Завдяки своїм записам, Любов Ісааківна гарно знайома з працями Руссо, Дідро. Це ті філософи, які заклали основи всієї педагогіки. Завдяки працям відомих вчених, Людмила Ісааківна дуже добре навчилася відчувати дитячу душу. Ставилася до учнів з любов’ю і повагою. Діти завжди відчувають добре відношення і розуміння, тому відплачували їй тим же. І хоча вона вміла побудувати дружні стосунки з вихованцями, але дистанцію завжди тримала. Деякі учні навіть побоювалися цієї викладачки, бо вона була суворою і іноді різкою, але всі поважали її за справедливість і чесність. Людмила Ісааківна вміла роз’яснити студентам що занадто, що реально, пояснювала, завдяки чому можна досягти бажаного.

Шалений темп життя черкаської вчительки

Згодом Людмила Прокопенко отримала рекомендацію для вступу до Київського науково-дослідницького інституту педагогіки. Вступила вона на заочну форму, бо вирішила поєднувати навчання з роботою. Тож 23-річна аспірантка починає працювати викладачем хімії у вечірній школі, а ще підробляє кореспондентом в Академії педагогічних наук. Це їй дуже подобалося, бо була цілеспрямованою, оптимістичною людиною, вважала, що робота принесе їй новий досвід та додаткові знання. Вчителювання, роботу кореспондентом поєднувала з написанням дисертації. Темою дуже пишалася, бо називалася вона «Діагностично-прогностичний підхід в діяльності педагога». Наукова праця була пов’язана з історією педагогіки, а це саме її стихія.

Успішно захистивши дисертацію, Людмила Ісааківна починає викладати у Черкаському педагогічному інституті. Ритм життя стає просто шаленим, бо не припиняючи вчителювання у вечірній школі, педагог отримує посаду завідувачки у Обласному відділі народної освіти. Працювала вона дуже багато, грошей іноді не вистачало, а так хотілося купувати книги, гарно виглядати, культурно відпочивати. Людмила Ісааківна має багато захоплень: грає на піаніно, з задоволенням дивиться футбол, уболіваючи за команду «Динамо», водить власне авто, незважаючи на поважний вік, також цікавиться фото і кіномистецтвом. А ще дуже полюбляє відвідувати спектаклі театрів Лесі Українки, імені Івана Франка, буває на концертах камерної музики. Пристрасть до музики засвідчує велика домашня колекція, до якої увійшли твори Ф. Шопена, В.Моцарта, Л. Бетховена та інших класичних виконавців.

Як розкривався педагогічний талант науковиці

Людмила Прокопенко дуже цілеспрямована людина, тому коли тодішній ректор Черкаського педагогічного інституту Федір Боєчко запропонував їй стати завідувачем кафедри педагогіки, вона йому не відмовила. Педагогіка для Людмили Ісааківни – це саме її покликання. За її спогадами, це був прекрасний досвід, бо викладачі це не школярі і студенти, а індивідуально сформовані особистості, інколи пихаті або зарозумілі, але жодного разу вона не почувалася непрофесіонально, бо в спілкуванні могла до кожного підібрати потрібні слова. Отримавши цю посаду, Людмила Ісааківна змогла повністю розкрити педагогічний талант науковиці, вивчаючи хобі, сімейний стан викладачів та їхнє ставлення до студентів.

Вона жила за таким правилом: не треба порівнювати викладачів між собою, а потрібно дивитись на особистий розвиток кожного. Також вважала, що педагог повинен реалізовувати виховні і розвивальні моменти, тісно взаємодіючи зі студентством. Людмила Ісааківна вимагала від викладачів те, що і від себе, наприклад, самостійно опрацьовувати лекційні курси, бо за її думкою у кожного вчителя повинна бути система.

Пропрацювала Людмила Ісааківна на посаді завідувача кафедри більше десяти років. Робота була цікавою і продуктивною. Невпинна праця привела викладачку до крісла проректора з навчальної роботи Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького. Людмила Ісааківна розробила новий діагностико – прогностичний підхід, згідно якого в університеті ввели відвідування її занять колегами, на яких проходили анкетування вчителів щодо того, над чим вони працюють і які проблеми є невирішеними. Так складався річний план.

Завдяки іі зусиллям в Черкасах створено музей відомого педагога Олександра Захаренка. Саме його принципи виховання наслідувала науковиця. Також Людмила Ісааківна створила колектив викладачів з біології, які розробляють і видають збірники тестів до ЗНО і посібники до цього предмету.

Для Людмили Ісааківни Прокопенко університет – це її стихія, але вона розуміла, що вчитель, як актор, має вчасно піти зі сцени. За всі роки сумлінної праці науковиця накопичила непогану базу, яку передала своїм послідовникам. Але одна її мрія не справдилася. Людмила Прокопенко дуже хотіла, щоб хоча б одна з її внучок продовжила педагогічну династію. Цьому не судилося збутися, бо захоплення одної – це мода, а іншої – розробка ювелірних прикрас. До того ж обидві онуки живуть закордоном. Людмила Ісааківна побувала у різних країнах на міжнародних конференціях: у Франції, Італії, Німеччині, Ірландії. Але, на її думку, краще рідної країни бути не може. Занадто різний менталітет відносно її покоління. Тим паче, що на Черкащині поховані всі її предки. А ще, не зважаючи на поважний вік, Людмила Ісааківна Прокопенко досі живе інститутом. Постійно відвідує колег, консультує за різними питаннями, дає поради – просто усіляко підтримує.

Головне правило Людмили Ісааківни – бути справедливою, чесною, системною, наполегливою, результативною людиною, приносити користь суспільству, а саме головне виховати людину у людині. Такими вона хотіла бачити своїх вихованців. Людмилі Ісааківні Прокопенко це вдалося. Всі учні і колеги з повагою і радістю згадують її ім’я, наслідують, а на День учителя, традиційно, вітають квітами свою наставницю із професійним святом.

More from author

Де купити професійну косметику у Черкасах?

Косметичних препаратів з кожним роком все більше, ринок цієї продукції динамічно розвивається, працює маркетинг, проте жінки, як і раніше, витрачають час на пошуки “ефективних”...

Дистанційне навчання у Черкасах – як покращити цей процес для дитини

Ось і промайнув один семестр дистанційного навчання у школі в умовах війни. І можна зробити певні висновки, наскільки якісним є подібний формат навчання. Вчителі...

Історія черкаської вчительки молодших класів Тупікової Світлани Миколаївни

Перша вчителька для першачків, як друга мама. Вона завжди допоможе, вислухає, підтримає і надихне на нові починання. Професія вчителя дуже відповідальна, адже вчитель повинен...
.,.,.,.