Поліція, пожежники, лікарі швидкої допомоги — всі вони щодня ризикують життям заради порятунку інших. У 19 столітті їхня робота була ще складнішою, оскільки доводилося працювати в суворих умовах, пише cherkasy.one.
Особливості роботи поліції
Повітові органи поліції створювали згідно з адміністративною реформою ухваленою у 1775 році. Київську губернію утворили 10 повітів, до яких також входили Черкаси. Кожним управлінням командував справник, якого призначав сам губернатор. Своєю чергою, справнику підпорядковувалися волосні чиновники, які командували десятками й сотнями поліціянтів. В обов’язки останніх входило забезпечення порядку в селах і хуторах.
В особливому становищі перебували невисокі чини з малими повноваженнями. Вони брали хабарі й любили добре випити, але начальство на це дивилося спокійно, адже знало, що підлеглі хоч грішать, але справу свою знають.
Платили міським поліціянтам на місяць 20-25 карбованців, окрім цього, щорічно їм видавали доплату в розмірі 128 карбованців на опалення та освітлення орендованих приміщень.
Станом на 1900 рік у Черкасах 12 городових обслуговувало 32 тисячі людей. За 1900 рік сталося 2 вбивства, одне з яких з необережності та кілька інших серйозних правопорушень.
Пожежна служба — вірний друг поліції
У 1810 році зайнялась будівля місцевого продавця Лейби Кельмановича. Дивного в цій події нічого не було, адже дуже багато разів до та після цього в місті траплялися пожежі. Якщо раніше з вогнем боролася поліція, яка ще й додатково займалася пошуком призвідників, з’ясовувала причини займання, то цього разу будинок Лейби приїхали гасити спеціально навчені люди.
Щоправда, поки пожежники прибули, то будинок Кельмановича згорів, вдалося врятувати сусідні хороми купця Полякова. Тож 1810 року в Черкасах почалася історія пожежної служби. У 1815 році при двох поліційних частинах створили кінні протипожежні загони.
На вози встановили величезні бочки, персоналу видали сокири, багри, звичайні відра. У зв’язку з тим, що люди робили підпали спеціально на знак помсти, до 1841 року пожежники здійснювали виїзди тільки в супроводі поліціянтів.
Вже після 1920 року пожежна служба почала працювати згідно з постановою від 4 травня 1921 року.
Листоноші лише обрані
Пошта зародилася в Черкасах у 18 столітті. Варто зазначити, що в той період через місто пролягали головні дороги, якими возили міжнародну кореспонденцію.
З 1874 року черкащани почали користуватися послугами поштової контори, а незабаром телеграфної станції. Працювати листоношею було дуже престижно та вигідно, але й брали туди не всіх підряд. До кандидатів пред’являли високі вимоги, крім цього, про співробітників начальство збирало досьє, адже потрібно було розуміти, надійний він чи ні, який спосіб життя веде.
Начальство пошти віддавало перевагу міцним чоловікам, старшим за 21 рік. Майбутній перевізник пошти мав вміти стріляти з револьвера. Одягненого в уніформу листоношу зі зброєю в руках, можна було переплутати з поліціянтом.
Медична допомога як гра в карти
На жаль, даних про створення і роботу швидкої допомоги дуже мало. Відомо, що 1930 року в місті організували санітарну станцію. У 1931 році відкрили станцію швидкої допомоги та зубопротезну лабораторію.
Аналізуючи дані, які вказав С. Гоначаров у своїй книжці “Розвиток охорони здоров’я”, стає відомо, що в 1911 році було створено повітову лікарську раду.
Після утворення земських лікарень перші медичні бригади виїжджали на виклик кінними екіпажами. Тільки уявити собі, скільки часу займала дорога, адже асфальтного покриття не було, а після дощів, снігу, то взагалі не реально проїхати, бо ями в коліно й багнюка на додачу. Про те, що людині терміново потрібна допомога, повідомляли пішим порядком. Лікарям доводилося мчати в дорогу вдень і вночі. Єдине, не приїжджали на виклики до психічно хворих.