Наприкінці 1805 року Міністерство народної освіти створило Статут навчальних закладів, де чітко окреслювалися питання щодо відкриття гімназій у кожному губернському місті.
Так почала розвиватися гімназійна освіта, гімназії отримали статус самостійного навчального закладу, ціль якого була підготувати учнів до вступу в університети, надавши їм середній рівень освіти, максимально розкривши весь їхній потенціал. Більше на cherkasy.one.
Як швидко і завдяки кому була збудована Черкаська чоловіча гімназія
На одному з засідань Черкаської міської думи постало питання про будівництво чоловічої гімназії у місті. Ініціатором цієї пропозиції став Рудольф Гаммер, за походженням німець, керівник Черкаського цукрового заводу, активний громадський діяч, член міської думи. Запропоноване ним питання було ухвалено, всі проголосували «за».
Проєкт будівництва гімназії доручили зробити Владиславу Городецькому. Він був дуже талановитою людиною, а освіту архітектора отримав, навчаючись в Академії мистецтв у Петербурзі. На той час працював помічником архітектора Чекморьова у Киівському військовому учбовому окрузі та проходив практику. Владислав Городецький, попри свій молодий вік, мав досвід у будівництві: за його архітектурним проєктом була споруджена триповерхова гімназія у місті Умань.
Тож у квітні 1891 року Черкаська дума доручила Городецькому провести підготовчі роботи з будівництва гімназії. На початку червня був розроблений архітектурний проєкт, а у липні того ж року, після засідання міської думи, на якому проєкт був затверджений, розпочалися будівельні роботи на території садиби купця Соколова.
Черкаська чоловіча гімназія була збудована за рік. Весь цей час архітектор Городецький контролював всі стадії будівництва, припливаючи пароплавом із Києва до Черкас. Заробітна плата архітектора на той час складала близько 120 рублів. Так почався кар’єрний ріст у майбутньому відомого на весь світ архітектора Владислава Городецького.
Який вигляд мала Черкаська чоловіча гімназія і де проходили уроки
Черкаська чоловіча гімназія – це архітектурний витвір мистецтва, розташована у самому центрі Черкас, на дніпровському пагорбі над Замковим узвозом. Будівля Черкаської чоловічої гімназії збудована у стилі модерн з використанням елементів неороманської архітектури.
Головний фасад будівлі прикрашений архітектурним оздобленням у вигляді горизонтальних ліній. Ризаліти, які виступають за основну лінію фасаду і даху, розташовані симетрично. Декоровані рустуванням різних розмірів і форм, а на віконних лиштв вони клинчасті і півциркульні. Ризалітами прикрашалися фасади, їх використовували при будівництві палаців у часи ренесансу.
Другий поверх відділений від третього і має масивний арковий фриз, виготовлений з дугоподібної цегли, своїм виглядом візуально утворює монолітну архітектурну форму. Центральна частина споруди прикрашена фризом меншого розміру. Фасади рівномірно поділені по горизонталі і вертикалі. Вікна дуже великі, мають прямі і півциркульні перемички, пропускають велику кількість світла.
Чоловіча гімназія після закінчення будівництва мала два корпуси. Головний корпус був призначений для старших гімназистів, викладачів, також там розташовувалась дирекція закладу. А у другому корпусі проходили навчання молодші гімназисти.
Триповерховий будинок мав просторі класні кімнати, коридори, кабінети, велику бібліотеку, актові і гімнастичні зали. Також при гімназії функціонувала хімічна і фізична лабораторії, кімната по природознавству і географії, а бібліотека налічувала близько 500 книг і наукових видань. Коридор і класні кімнати прикрашали скульптурні бюсти і портрети стародавніх науковців. Гімназія мала власну кухню, трапезну, у будівлю був проведений водопровід, каналізація, взимку приміщення опалювалося. У класах завжди було чисто, тепло і затишно, підлогу мили декілька разів на день.
Поруч з гімназією за проєктом Владислава Городецького збудували домову гімназичну Святопречистенську церкву, де проходили церковні служби. Гімназисти були віруючими людьми, тож завжди відвідували церковні служби. Перед початком занять та після складання іспитів тут проходили молебні. Церква перестала функціонувати з приходом до влади комуністів. Її будівля була зруйнована у 1960 році, а на її місті збудували бібліотеку ім. Т. Г. Шевченка.
Інноваційні впровадження вчителів у навчальну програму гімназистів
Спочатку чоловіча гімназія була розрахована на чотири класи, наприкінці 1895 року вона перетворилася на шестикласну, а у 1898 році гімназія стала восьмикласною.
Для того, щоб навчатися в гімназії претенденти повинні були скласти вступі іспити. Розпочиналися вони 25 вересня, а до занять зачислені гімназисти приступали 5 жовтня.
Навчальна програма відповідала урядовій програмі. Також педагоги Черкаської гімназії завзято впроваджували диференціацію навчання, враховуючи індивідуальні особливості кожного учня. Створювалися класи з поглибленим навчанням певних предметів. Проводилися додаткові заняття, факультативи.
Програма з навчання у гімназистів складалася в основному із гуманітарних дисциплін на відміну від переліку предметів реального училища, яке за часів більшовиків знаходилося поруч, у будинку Верлінського. Тому між гімназистами і учнями реального училища існували непереборні розбіжності, доходило навіть до бійок.
Гімназійська освіта на Черкащині знаходилася під впливом західноєвропейської німецької школи, релігійного та політичного сприйняття царської Росії. Це зрозуміло з того, що у школі вивчали такі класичні мови: латинську, німецьку, російську, також закон Божий з використанням церковно-слов’янської. Згідно з тижневим розкладом, гімназисти вивчали такі предмети: логіка, математика, фізика, хімія, природничі науки, чистописання, співи, малювання, гімнастику.
Відповідно до затвердженої програми, гімназистів виховували по сокольській системі гімнастики. Це перша система фізичного виховання, за якою навчали наприкінці 19 століття. Вона включає в себе рухливі і спортивні ігри, фехтування, футбол. Гімнастичні зали чоловічої гімназії були оснащені всім необхідним приладдям і інвентарем.
Навчання та життя гімназистів
Гімназія налічувала близько 200 учнів. Плата за навчання складала 80 рублів для старших класів і 60 рублів для молодших. Навчальний процес здійснювали 12 вчителів, всі вони були чоловіками, мали університетську освіту. В гімназії панувала сувора дисципліна. Правою рукою директора гімназії був інспектор. Він слідкував за навчанням учнів, їх поведінкою. Кожен клас мав свого класного наставника, який наглядав за домашнім життям гімназистів. Власного гуртожитку чоловіча гімназія не мала, тому гімназисти винаймали у Черкасах кімнати і квартири.
В Черкаській чоловічій гімназії навчалися такі відомі постаті: брати-авіатори Андрій, Євген та Іван Касьяненки (закінчили навчання у 1904-1906 роках), письменник Лесь Гомін, більшовик Моісей Урицький.
Після революції, у 1919 році, чоловіча гімназія перетворюється на звичайну середню школу №1. У 1921 році була проведена модернізація будівлі. Був добудований третій поверх, також в один з’єднали два корпуси. Набагато пізніше, у 1968 році тут розпочало свою роботу музичне училище ім. Гулака-Артемовського.
Черкаська чоловіча гімназія на початку 19 століття стала осередком освіти. За весь час свого існування мала невичерпний потенціал ідей і педагогічних технологій, педагоги враховували індивідуальні особливості гімназистів, розвивали наукове мислення. Вихованцям були доступні різноманітні факультативні заняття за вибором. Гімназисти отримували прекрасну середню освіту, здобуті знання допомогли їм вступати в університети, продовжити навчання, реалізувати власні таланти і досягти певних успіхів і досягнень у житті.