Черкаси як тютюнова столиця: фабрика Арона Зарицького

Тютюнова фабрика у місті Черкаси була збудована у 1879 році по розпорядженню місцевого бізнесмена Арона Зарицького. Він був одним з найбагатших купців у Черкасах, також обіймав посаду одного з очільників тодішньої мерії. Арона Зарицького дуже поважали і шанували у місті. Під його керівництвом тютюновий бізнес тих років активно процвітав. Більше на cherkasy.one.

Що виготовляли на фабриці Зарицького

Тютюнова фабрика Арона Зарицького працювала над виготовленням тютюну і махорки. Тютюн розподілявся на два види: курильний і просто цигарки, а махорку в ті часи курили, нюхали і навіть траплялися такі особи, що полюбляли її жувати. Така була тоді мода, кожному – своє.

Сировину для виготовлення тютюну закупали в різних місцях, зокрема в Європі. Не дивлячись на те, що сировина завозилася з-за кордону, бізнес Зарицького мав надприбутки. Трудилося там спочатку 130 працівників, а через деякий час фабрика розширилася до 5 філіалів по місту, де працювало до 600 людей відповідно. У 1885 році на продажу цигарок зароблялося близько 300 тисяч карбованців на рік.

Післяреволюційна націоналізація тютюнової фабрики

Йшли роки, відбулося багато змін. Після революції, у 20-ті роки, фабрику націоналізували. Змінилася і назва – «Перша тютюново-махорочна фабрика імені Червоного Жовтня»

У 1923 році на підприємстві виникла пожежа, згорів найбільший філіал. Згодом почалося будівництво нового, триповерхового філіалу. За 10 років тютюнова фабрика стала однією з найпотужніших в області. В ті часи була проведена повна реконструкція всіх приміщень. Фабрика отримала власну електростанцію, котра була збудована на території підприємства. Також запрацювала власна котельня з величезною трубою, замість парових сушарок встановили газові мотори.

Таким чином, покращилася якість та збільшились об’єми продукції, що вироблялася. Керівництву довелося наймати нових працівників, люди працювали у три зміни, місцеві жителі були забезпечені роботою. За одну робочу зміну виготовлялося близько 3 тисяч коробів з цигарками та махоркою. Так продовжувалося аж до початку Другої світової війни.

Тютюнова фабрика воєнних років

На початку 40-х років минулого століття, німці здійснили підступний наступ на місто Черкаси. Керівництво фабрики, недовго думаючи, приймає рішення про відправку виробництва в евакуацію, до Воронежу, а парові котли підриває вибухівкою. Це було зроблено для того, щоб фашисти не вкрали фабрику і не перевезли її до Німеччини.

В евакуації відновити виробництво не вдалося, фабрика поїхала ще далі, в Чувашію. Почалися регулярні поставки на фронт махорки.

Відновлення тютюнової фабрики після війни

У 1942 році фашистам все ж таки вдалося захопити місто Черкаси, територія тютюнової фабрики була використана ними для своїх цілей. Але ж ніщо в цім світі не може бути вічним, війна з фашистськими загарбниками закінчилася, і тютюнова фабрика повернулася з Чувашії до Черкас.

Відновили Черкаську тютюнову фабрику будівельники Другого Українського фронту. Були проведені ремонтні роботи, обладнання було встановлене і оновлене. Фабрика запрацювала у звичному режимі, почалося нарощування темпів виробництва.

Головні бренди черкаської тютюнової фабрики

З 1952 року оновився асортимент продукції, набули популярності такі цигарки, як: «Прима», «Беломор», «Шахтарські», «Казбет». З часом вони стали головним брендом на ринку.

Тютюнова фабрика завжди займалася покращенням свого виробництва. Методи виробництва постійно поновлювалися і вдосконалювалися. Наприкінці 50-х років фабрика почала виробляти цигарки з фільтром. Саме з цього моменту вона стала найпотужнішою в країні. У ті часи на тютюновій фабриці працювало близько 1000 людей.

Розквіт тютюнової фабрики

Прогрес відбувався у всіх сферах протягом двадцяти років. Керівництво фабрики урочисто вручало ключі від квартир, було споруджено декілька будинків для робітників фабрики. Також були збудовані дитячий садок, дитячий табір для літнього відпочинку, місцевий клуб і сімейна база відпочинку для працівників підприємства.

При фабриці функціонували різноманітні гуртки для дітей, спортивні секції для дорослих. Торговельні мережі з продажу цигарок розміщувалися далеко за межами Черкаської області. До початку 90-х років, фабрика виготовляла близько 15 мільярдів цигарок у рік.

Пострадянський занепад

Після розвалу Союзу, почався занепад у всіх сферах життя. Роками налагоджені зв’язки зі збуту продукції були втрачені. Сировини та інших матеріалів катастрофічно не вистачало. Продукція не продавалася в належних обсягах, і людям нічим було платити зарплату.

Щоб якось вижити, керівництво вирішило закрити частину цехів, вивезти звідти все обладнання і здавати ці приміщення в оренду. Орендували приміщення невеликі підприємства з виробництва серветок і переробки бракованих сигарет у пресовані блоки невеликих розмірів, котрі потім продавалися.

Інвестори тютюнової фабрики

Не дивлячись на фатальні обставини на ринку, тютюнова фабрика постійно шукала шляхи виходу з цієї ситуації. І таки знайшла. З 1994 року Черкаська тютюнова фабрика розшукала інвестора – німецьку фірму «Remtsma». Співпраця продовжувалася протягом десяти років. За цей період у фабрику було інвестовано 40 мільйонів доларів.

Було зроблено дуже багато корисних речей. Обладнання, фільтри були замінені на екологічні, більш сучасні. Був повністю оновлений дах у всіх приміщеннях, бо старий остаточно струх. Уся територія тютюнової фабрики була відбудована майже заново. Це і новий медичний корпус, нова простора лабораторія контролю за якістю, фітнес-центр, декілька саун і басейнів, надсучасна бібліотека, приміщення для занять шахами і тенісом. Таке собі міні-містечко. Все зроблено було для того, щоб людина після важкої праці могла відпочити інтелектуально і фізично.

У 1999 році через коротке замикання електропроводки на фабриці виникла пожежа, згорів дах і горище підприємства. Але, завдяки все тим же інвесторам, все було відновлено за досить короткий час.

Німецька фірма «Remtsma» продала Черкаську тютюнову фабрику англійцям. Новим власником стала фірма «Gallaher». Ця фірма мала ще декілька заводів по Україні, які давали прибуток набагато більший за черкаську тютюнову фабрику. Тому інвестори відмовилися від подальшої співпраці.

Новим власником тютюнової фабрики стала японська фірма «Tabacco», яка перевезла виробництво у Кременчук, збільшивши власні потужності. Так тютюнова фабрика припинила своє існування. Приміщення ж перейшли у власність міста.

Перевтілення тютюнової фабрики в наші часи

Зараз на території вже колишньої тютюнової фабрики розмістилися такі некомерційні установи, як ЦНАП, Центр розвитку молоді, шаховий гурток, декілька гуртків по танцях, спортивна школа, архів міста, молодіжний клуб імені Сергія Амброса. Недоторканими лишилися тільки колишні склади, наразі вони пустують.

Дуже шкода, що підприємство з більше ніж столітньою історією, перестало існувати. Але в цьому є й свої плюси. Сучасна молодь отримала такий собі артпростір, де має змогу розвиватися культурно, освітньо і ментально, втілюючи свої мрії і задуми в життя.

More from author

Вибір якісного та функціонального телевізора у Черкасах: що важливо?

Сучасні виробники пропонують величезний вибір інноваційних телевізорів для будь-якої кімнати. Яскравим прикладом оптимального поєднання головних характеристик та зручності вважається телевізор LG 43. Це виправдана...

Як на Черкащині шовкову тканину виробляли

Черкаська область утворилася у 1954 році, економіка краю стрімко розвивалася, почалося будівництво підприємств, лідирували здебільшого хімічні. Черкаський шовковий комбінат з’явився у передмісті Черкас наприкінці 60-х...

Дизайн передпокою в приватному будинку

Затишний та функціональний, практичний передпокій – це не мрія, а реальність за умови правильної організації та планування. Саме тому дизайн будинку завжди краще, ніж...
.,.,.,.