Кожен черкащанин пишається жовтими автобусами, які їздять вулицями України, адже знає, що автобус “Богдан” – це дітище Черкаського автомобільного заводу “Богдан”. Більше на cherkasy.one.
Спеціалізація його на теперішній момент торкається виробництва легкових машин.
І, гадаємо, дуже багато черкащан знає про те, що завод об’явив себе банкрутом і фактично зупинив свою роботу. Проте причини цього практично нікому не відомі. Пропонуємо розібратися з цим питанням та розставити всі крапки над “і”, аби зрозуміти, яка доля спіткала усім нам відомий завод “Богдан”.
Історія заводу
20 червня 2008 року – відкриття в Черкасах автозаводу. Випадок був унікальним, адже таке масштабне відкриття машинобудівного заводу на українських територіях було вперше з часів радянського союзу. Можливо ви чули про завод “Ротор” з минулих статей, на його місці тепер знаходиться завод “Богдан”. Всі будівельні процеси проходили 2 роки – доволі швидко для заводу таких масштабів.
Цікавим є те, що на відкритті заводу був присутній колишній президент України Віктор Ющенко. До нього ми ще повернемося в цій статті.
Справи в перший рік шли навіть краще ніж просто добре для новоствореного заводу. Плани керівництва на рік були перевершені в три рази, а то і більше.
Тим не менш, прийшов 2009 рік, який став поганим роком для виробників України, економіка пішла на спад. Про це буде написано в наступному пункті. І через це, виробництво зменшилось до кількості, що складала всього 500 автобусів. Незважаючи на тяжкі обставини, керівництво вигадало план як вийти з кризи і, на наступний рік, потенціал заводу знову було відновлено. Автобусів на цей раз вийшло за 600 штук, в наступному році майже в два рази більше, в 2011 році обсяг виробництва автобусів досяг майже 900 автобусів.
Можливо, ви помітили, що зараз мова йде лише про автобуси. Так і є. Просто завод зосередився на виготовленні саме їх, відмовившись від легкових автомобілів взагалі та передавши виробництво останніх іншим виробничим структурам.
2010 рік – трапилася одна цікава подія. Пат “Черкаський автобус” почав виходити з-під впливу корпорації “Богдан” і, через рік, в 2011 році став самостійним підприємством. В тому ж році, підприємство відкрило нову марку “АТАМАN”, якою було названо всю продукцію, що виробляється на даному заводі.
2014 рік славиться жорсткими змінами та переходом з застарілої продукції на нову, оновлену. Продукція відповідає екологічним стандартам сучасності, навіть, якоюсь мірою, перевищує їх. Також в цьому році звернули виробництво легкових автомобілів і почали створювати транспортну техніку для ЗСУ.
2016 рік – початок оновлення не лише продукції, а й заводу. З’являється більш сучасне обладнання.
Тим не менш, не зважаючи на всі спроби керівництва покращити життя заводу “Богдан”, виробництво послабилось і будівлю продали на аукціоні державному банку. Про Успіхи на аукціоні можна дізнатись з наступних пунктів.
Перші дзвіночки на старті: якими вони були
Існував план, за яким мав йти Черкаський завод. Він складав від 200 тисяч автомобілів на рік. І ці плани, як ви вже знаєте, були перевершені в перші роки. Також “Богдан” збирався експортувати за кордон свою продукцію.
А тепер, нетипова та дуже іронічна ситуація, яка склалася з заводом під час його відкриття. На цьому відкритті був присутній колишній президент Віктор Ющенко, який в той же день підписав згоду з ВТО (всесвітня торгова організація), усі раділи і не здогадувались, що в майбутньому ця згода вилізе боком для всього автопрому України. Пояснюємо в чому полягала проблема заводу. Різко захисні бар’єри були максимально занижені та ринок відкрився без ніякої додаткової підтримки для Українських підприємств. Це був перший дзвіночок, який спіткав щойно запущене виробництво.
Роковими є слова Віктора Ющенка, які він сказав після підписання закону на відкритті заводу: “Вперше в Україні, за останні п’ятдесят років після введення в експлуатацію ЗАЗа, ми знаходимось на запуску першого національного автомобілебудівного заводу. Я впевнений, що сьогодні ми є свідками того, як зароджується перше українське авто. Ми прийдемо до власної марки, до власної комплектації. У мене немає в цьому сумнівів”.
І ось ми прийшли до наслідків всього того, що було описано раніше в обох пунктах: хоч попит на авто від заводу і зріс в три рази, кредитні зобов’язання почали також збільшуватися в колосальних розмірах, що згодом складали 330 мільйонів доларів. І ось, керівництво заводу приходить до такого висновку – треба звернутись до правлячої верхівки за допомогою. Просили заводяни не гроші, а допомогу в стимулюванні покупок автомобілів саме українського виробництва, пільгового кредитування та зменшення податкового тиску на виробництво.
Кабмін поклав на себе обов’язок вивчити і вирішити це питання, але надовго забув про дану проблему та відклав її на майбутнє.
Ранні успіхи заводу та потужності
Завод пишався тим, що має величезний досвід в веденні бізнесу з іноземними виробниками транспорту. Також “Богдан” можна вносити в один з найкрутіших і найбільш перспективних заводів, які не реалізувались через просту байдужість держави в популяризації їхнього продукту. Але тим не менш клієнти, що мали справу з заводом залишились задоволеними обслуговуванням і підтверджують, що “Богдан Моторс” задовольняють найголовніші потреби клієнта. Всі автоцентри заводу мали чудових співробітників, які відповідно кращим стандартам якості обслуговування служили заводу та клієнту протягом довгих років.
Сумно, що завод не зміг розвиватися далі, адже на ринку він був одним з кращих, тримаючи планку протягом восьми довгих років.
Трошки статистики. У заводу було одинадцять представництв по Україні. Також було близько сто тисяч проданих “Богданом” автомобілів. Колосальна кількість клієнтів, що складала щонайменше 500 тисяч людей. Також завод мав локальні сервіси на території всієї України, щоб клієнт міг всюди отримати сервісну підтримку від виробника.
Як вже було сказано раніше, завод “Богдан” вклав в свій розвиток понад 300 тисяч мільйонів доларів. За рік завод міг виготовити більш ніж 200 тисяч машин на рік. Кількість цехів була неймовірною, найбільше було цехів автозварювання та складання автомобілів. Також були цехи лакофарбування, логістики та тестування вироблених продуктів.
Завод піклувався про екологічність і вкладав гроші у власне покращення в даному плані. Загалом площа всіх будівель, які входили до складу заводу становить 120 тисяч м2.
Відкритий в 2008 році завод зміг зібрати понад трьох тисяч робітників (зокрема тут працювали і студенти місцевих університетів та технікумів).
Проблема закриття заводу. Що відбувається з ним в останні роки
Завод намагалися закрити ще з 2021 року, тоді компанія і об’явила себе банкротом. Ну і фактично, в цьому році було закрито завод, який виробляв транспортну техніку для Міністерства оборони України. Працівників звільнили, а цехи назавжди опустіли.
Через те, що Кабінет Міністрів так і не вирішив питання пільгового кредитування та зменшення податкового тиску на виробництво завод так і не зміг посилити власні потужності. Керівництво “Богдану” впевнене, що держава не робить абсолютно нічого для полегшення ситуації на даному виробництві.
Завод “Богдан Моторс”, після початого кредиторами суду, оголошує себе банкрутом на офіційному рівні вже в липні 2021 року.
“Богдан” знову і знову виставлявся на аукціон, стартова ціна спочатку складала 76 мільйонів гривень. Згодом, щоразу стартова ціна ставала все менше і менше. В ціну входило і майно, що належало заводу, з усіма цехами та іншими потужностями.
Завод “Богдан Моторс” продали аж з четвертої спроби. Остання стартова ціна складала 45 мільйонів гривень, новий власник запропонував 51 мільйон гривень за завод. На цій ціні покупець і власник розійшлися.
Остання новина про завод свідчить про те, що він перейшов в державну власність. Якщо поточнювати, то “Укрексімбанку” – державному банку. Про це свідчать документи та новини на офіційних сайтах.
Завод мав безліч шансів на спокійне повернення в ринок, більш того, величезний потенціал. Але, в даній ситуації байдужість країни до власного виробництва і клієнтів до українського продукту зробила свій вклад в падіння заводу.
Тим не менш, він був символом майбутнього української автомобілебудівної галузі, хай в спогадах ним і залишається.