Українці в очікуванні нових та кардинальних змін у сфері нерухомості. Послуги ріелторських компаній з завищеною ціною змушують звичайних українців звертатися до брокерів у яких відсутня ліцензія але, захмарних відсотків вони не вимагають. Про це повідомляє сайт cherkasy.one.
Виникає питання: «За що ми платимо ріелтору?» Попри те, що професія «ріелтор» з’явилася не вчора, ставлення до неї досі неоднозначне. Одні вважають ріелторів зайвою ланкою в ланцюзі «покупець-продавець», інші впевнені, що ріелтор — надійний помічник і гарант угоди, треті вважають, що ріелторські послуги жодної копійки не варті. До речі, розмір комісійних найбільше і хвилює клієнтів, які як і раніше не хочуть розуміти, чому ріелтор претендує на 5%.
Що важливо знати про діяльність брокера?
Клієнти, які вперше звернулися до брокера по нерухомості, завжди бояться каверзи. Тому дивляться на брокера, як на втілення нещирості та меркантильності. Але якщо брокер виявився порядною людиною, клієнти ще довго йому вдячні. Ринок нерухомості структурується за напрямками:
- масова
- елітна
- котеджна
- комерційна нерухомість
- заміське житло
Що важливо знати про діяльність ріелтора?
Ріелторські послуги не піддаються чіткій тарифікації. Є орієнтир – 3-6% від суми найпростішої угоди. Якщо замовник продає нерухомість і тут же купує нову, комісія збільшується. А взагалі-то розмір винагороди учасники купівлі-продажу обумовлюють індивідуально. Адже брати однаковий відсоток, у разі коли квартира коштує 10 тис., не цілком виправданий внесок. Хоча, в разі, коли клієнт продає, а потім купує — можлива істотна знижка при покупці.
Важливим аспектом, безумовно, є позиція клієнта, його готовність заплатити запропоновану ріелтором суму, тобто сам торг. Але часто клієнти не шкодують про суму комісійних, заплачених без торгу. Наприклад, якщо угода була “врятована” або проведена ідеально, або ж була запропонована яка-небудь додаткова послуга. Втім, тут загальних закономірностей не існує.
Відтепер, за новим законом, кожного ріелтор або брокера змушуватимуть проходити тести та отримувати сертифікати. Новий законопроект, який нещодавно було оприлюднено для обговорення, не буде поширюватись на операції купівлі, продажу або оренди на людей, які укладали договір без допомоги ріелтора чи брокера. Розробка такого закону викликала серйозні обурення в колах ріелторів по всій країні.
Попри те, що це третя спроба прийняти закон, який окреслював би кордони прав і обов’язків ріелторів в Україні, на думку багатьох представників цієї професії такий закон неспроможний, бо не виконує головної своєї мети — не захищає ріелторів та їхніх клієнтів. Для обговорення цього питання пройшла конференція, на якій понад 70 ріелторів обговорювали необхідність існування закону про ріелторську діяльність, його плюси та мінуси.
Одним з перших спікерів виступив член Асоціації фахівців з нерухомості (ріелторів) України, харківський ріелтор Сергій Шкільов. За його словами, прийняття такого закону може обернутися створенням умов для корупційних схем. Ріелтори виступають категорично проти прийняття закону про ріелторську діяльність в тому вигляді, в якому він зараз є, і готові співпрацювати з робочою групою для того, щоб визначити умови, які влаштують і державу, і професіоналів, яких він торкнеться.
Аналогічної точки зору дотримується і президент ДАФН Валерій Головін. На його думку, чинний закон в редакції тільки ускладнить життя ріелторам, які не долучили нічого позитивного в їх діяльність.