У 1795 році Черкаси стали повітовим містом Вознесенського намісництва, а вже з серпня цього ж року – Київської губернії. Після ліквідації шляхетського панування місто почало розвиватися. У Черкасах відбулося будівництво та відкриття значних промислових підприємств, найбільшою серед яких була тютюнова фабрика. У 1845 році вона виробила продукції на суму 200 карбованців. У 1854 році побудували величезний рафінадний завод, який мав гарні потужності та високий технічний рівень й був найдосконалішим в імперії, пише cherkasy.one.
Розвиток промисловості
У місті активно розвивалися різні ремесла, насамперед швацьке, ткацьке, ковальське та інші. Станом на 1856 рік у Черкасах працювало близько 200 ремісників. Найважливішим та найприбутковішим заняттям серед чоловічого населення була обробка деревини та будівництво дерев’яних будинків. Крім цього, доволі поширеним було гончарство.
Мешканці сіл активно розвивали сільське господарство, а міщани займалися дрібною торгівлею. Популярністю користувалася гончарна продукція. Вироби цих майстрів, здебільшого посуд, продавали на місцевих ярмарках, ринках. У цехах працювали ткачі, за допомогою спеціального обладнання вони виробляли різні тканини для продажу, проте не всі мали можливість їздити на ринок й збувати крам, тому досить швидко в Черкасах почали з’являтися торговельні посередники. Згодом збутом ремісничих виробів займалися перекупники й купці.
Особливості черкаської торгівлі
У середині 19 століття торгівля досягла значного розвитку, разом з цим відбулося зростання кількості купців. Щороку в Черкасах проводили близько 6 ярмарків. На фоні цього всього покращився вантажообіг пристані на Дніпрі. Черкаси стали одним з найголовніших перевальних пунктів лісу, який сплавляли з північних регіонів по Дніпру. Звідси за допомогою гужового транспорту його перевозили в інші губернії.
Розвитку економіки сприяло зростання населення в місті. Якщо станом на 1803 рік у Черкасах жило 3471 особи, то в 1845 році – 94003 осіб.
У 1861 році завершили будівництво залізниці, яка з’єднувала Черкаси зі шляхом Київ-Одеса, відбулося зростання промисловості. Черкаська пристань стала важливим перевальним пунктом для вантажів з річкового транспорту. Це призвело до активного розвитку лісопереробної промисловості й торгівлі лісоматеріалами. Станом на 1885 рік у нашому місті діяло 15 промислових підприємств, де працювала 801 особа.
У промисловість залучили значну частину міського населення.
Щодо утворення ринків, то варто зазначити, що місце торгового майданчика визначали залежно від товарообігу. Базар, який обслуговував потреби містян, розміщували в центрі міста, ярмаркові площі на околицях – при в’їзді до Черкас. Влаштовували базари раз на тиждень.
На міських базарах можна було придбати все, що завгодно, були б тільки гроші.
Найактивнішими продавцями були селяни, які продавали худобу, м’ясо птиці, яйця. Поширеними товарами на базарах були: дерев’яний посуд, ночви. Покупці з продавцями любили торгуватися, адже кожен хотів придбати потрібну річ за низькою ціною.
Були й випадки, коли нечесні покупці «обчищали» неуважних продавців. Доволі часто міські газети публікували попередження для містян, щоб ті були обачними на ринках та не клали гроші в кишені. На черкаських ринках, ярмарках завжди було людно, адже вважалося, що базар — це місце, де можна добре заробити грошенят.
З розвитком міської та сільської промисловості, розвивалися й ринки. На початку 20 століття вони стали більш цивілізовані, знизилися випадки крадіжок. Поліція та міська санітарна станція почали вести пильний контроль у місцях торгівлі за порядком та якістю продукції.