Home Blog

Історія третьої міської лікарні швидкої допомоги: місце де рятують життя черкащан

0

Як вам відомо, Черкаси отримали небувалий розвиток саме завдяки потужній індустріалізації міста. Зокрема були побудовані нові мікрорайони, наприклад, Хімселище та Південно-Західний, де мали б жити черкащани, які працюють на найбільших міських заводах (“Азот”, ТЕЦ, Черкаське хімволокно  та інші). 

Усіх цих новоприбулих жителів міста було необхідно розважати, одягати, захищати, а також піклуватися про їхнє здоров’я, адже робота на хімічно-промислових підприємствах, очевидно, здоровіше черкащан не робила. Задля реалізації поставлених задач радянська влада будувала парки та зони відпочинку, універмаги, відділки міліції та, звичайно ж, нові лікарні. Однією з таких, повідомляє сайт cherkasy.one, стала Черкаська міська лікарня №3. 

Початок історії Третьої Черкаської міської лікарні

У зв’язку з утворенням нової – Черкаської – області на карті України місто Черкаси почали розбудовувати по-новому: були створені потужні містоутворюючі підприємства. Як наслідок, до міста хлинула велика кількість селян у пошуку роботи. Тих лікувально-профілактичних закладів, які були наявні в місті просто не вистачало, аби обслуговувати таку кількість людей. 

Радянська влада це розуміла і саме тому наприкінці 1967 року Черкаська обласна рада депутатів трудящих прийняла рішення «Про стан побутового обслуговування робітників тресту «Черкасхімбуд». У ньому йшлося про побудову в місті Черкаси новітньої лікарні з використанням провідних технологій, яка б могла обслуговувати насамперед робітників хімічної промисловості. 

Будівництво Третьої міської розпочалося у грудні 1974 року, а перший корпус лікарні повністю спорудили вже через 2 роки – у 1976 році. Того ж року місцева влада прийняла рішення про відкриття міської поліклініки під номером 3. Було призначено головного лікаря – Рудковського А. І., а також на роботу прийняли першу медсестру – Мішкуру Л. О. 

1 березня 1977 року поліклініка прийняла своїх перших пацієнтів. 

Третя лікарня в останнє п’ятнадцятиріччя Радянського Союзу

Попри те, що лікарня вже приймала пацієнтів, побудова інших корпусів закладу тривала. Так, основний корпус лікарні – стаціонарний – було зведено тільки в кінці грудня 1977 року. З цього моменту поліклініка почала переростати в повноцінну лікарню. Так, 26.12.1977 року Черкаський міськздороввідділ видав наказ “Про відкриття міської лікарні №3”: тепер усе було офіційно. Наказом передбачалося, що в найкоротші терміни в лікарні мають обладнати ні більше ні менше 150 ліжок для пацієнтів із різними видами захворювань, але вже через пів року лікарня могла похизуватися аж 250 ліжками.

Вісімдесяті вважаються “золотими” роками Третьої міської лікарні, коли вона розвивалася найшвидшими темпами, регулярно отримувала винагороди в обслаті охорони здоров’я, а також за якістю послуг змогла обігнати всі лікувально-оздоровчі заклади міста Черкаси. Також не зупинявся й процес розбудови приміщень лікарні.

Наприклад, на початку 1981 року в лікарні була облаштована професійна медична бібліотека, якою користувалися всі медпрацівники: від досвідчених лікарів та медсестер до звичайних ординаторів, які тільки мріяли освоїти лікарську професію. 

У 1983 році у власність лікарні перейшов гуртожиток №10 по вул. Я.Галана, однак стан у цього приміщення був практично аварійний. У гуртожитку оселилися деякі медпрацівники, однак жити окремо їм не вдавалося: у гуртожитку продовжували мешкати працівники закладів культури та інших держустанов. Надалі (до розпаду СРСР) в лікарні відкривалися нові відділення, докуповувалось необхідне обладнання, а число як працівників, так і пацієнтів невпинно зростало.

Лікарня після проголошення незалежності України

1991 рік розпочався з того, що Третя міська лікарня обзавелась новим кабінетом аксіальної комп’ютерної томографії головного мозку. На той момент рентгенівських комп’ютерних томографів у Черкасах не було від слова зовсім, наша лікарня було в цьому сенсі першою. Однак на цьому в підтвердженні свого провідного статусу третя міська не зупинилась. У 1993 р. у лікарні збудували перший у Черкасах кабінет ультразвукового дослідження (УЗД).  

Зокрема на початку 1996 року у власність Третьої міської була передана аптека №15, яка продавала ліки та необхідні розчини у стаціонарні відділення лікарні. Це прискорило процес надання допомоги черкаським пацієнтам.

Незважаючи на скрутні часи, в яких опинилася наша держава під час 90-х, Третя міська лікарня продовжувала отримувати чимале фінансування, що дозволяло підтримували належний статус провідної лікарні не тільки міста, а й усієї України. Очевидно, за ці роки лікарня врятувала життя тисячам людей. Цікавим є те, що навіть попри міський статус, у лікарні обслуговувалися найскладніші пацієнти з усіх куточків країни. 

Третя Черкаська міська лікарня у 21 сторіччі

У нове тисячоліття Третя Черкаська міська лікарня увійшла з відкриття центру спеціальної медичної допомоги для осіб з нарко-/алкогольними отруєннями. Через рік центр перейшов до відділення невідкладної терапії у клініці.

2000-ні принесли зміни й на кадровому рівні. Так, у 2004 р. Третя міська лікарня вперше ввела посаду психолога, яка користувалась неабияким попитом серед містян.

Ближче до 2010 року лікарня взяла курс на інформатизацію, в рамках якої абсолютно всі відділення та кабінети були підключені до інтернету, там, відповідно, були встановлені комп’ютери. Персонал регулярно проходить курси з покращення навичок володіння комп’ютерними програмами, які можуть знадобитися у процесі надання допомоги пацієнтам.  

Підсумовуючи наведене вище, варто сказати, що Третя черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги є найновішим та найбільш прогресивним лікувальним закладом Черкас. Лікарня вже більше 40 років цілодобово обслуговує черкащан, за що вони, безумно, дуже їй вдячні.

Маємо надію, стаття виявилася корисною і ви змогли дізнатися для себе щось нове!

Історія успіху провідного вишу Черкас

0

Черкаський державний технологічний університет (ЧДТУ) є одним із двох найбільших та наймогутніших навчальних заклади не тільки міста Черкаси, але й усієї області. Кожного року студенти з усіх куточків України приїжджають до нашого міста, аби вступити в топ-ВНЗ держави. Такий ажіотаж обумовлений тим, що саме в ЧДТУ навчають великої кількості вузькопрофільних технічних спеціальностей, аналогів яким по Україні просто не існує. 

У цій статті дізнаємося історію створення та розвитку Черкаського державного технологічного університету, а також розберемо, що із себе уявляє виш на сучасному етапі свого буття. Приємного перебування на сайті cherkasy.one.

ЧДТУ: початок шляху до провідного ВНЗ України

Черкаський державний технологічний університет не завжди мав таку назву. У 1960 р., році свого заснування, Наказом міністра вищої і середньої спеціальної освіти Української РСР ВНЗ отримав назву “Черкаський загальнотехнічний факультет Київського технологічного інституту харчової промисловості”. 

Тоді, під час активного розвитку новоствореної Черкаської області, найбільша необхідність полягала саме в інженерах-будівельниках, які мали б розбудовувати Черкащину. Саме тому в 1961 р. Черкаський загальнотехнічний факультет перейшов під керівництво Київського інженерно-будівельного інституту. Уже через 3 роки факультет випустив першу “партію” кваліфікованих черкаських будівельників.

Наступним важливим етапом у становленні університету стала побудова двох навчальних корпусів, гуртожитку та їдальні у першій половині 1970-х років. Такий швидкий розвиток пояснюється тим, що в Черкасах намагалися створити міцний промисловий комплекс хімічного виробництва, а задля цього потрібні були професійні працівники, яких і мав ростити Черкаський загальнотехнічний факультет. 

Коли на факультеті почало навчатися більше тисячі студентів, стало зрозуміло, що навчальний заклад необхідно переформатовувати. Так, у 1977 році Черкаський загальнотехнічний факультет переріс у Черкаський філіал Київського інженерно-будівельного інституту. Була відкрита спеціальність “Промислове та цивільне будівництво”.

ЧДТУ в останні роки радянського періоду

За наступні роки приміщення та, відповідно, площі філіалу невпинно зростали. Були побудовані навчально-лабораторні корпуси, численні лабораторії, ще одна бібліотека, ще одна їдальня з буфетом, а також відкрилося два нових гуртожитки для студентів. Наприкінці 70-х був створений план розвитку філіалу, відповідно до якого в 1983 році було відкрито новий дев’ятиповерховий навчальний корпус, який нині вважається головним корпусом університету. 

Університет за часів незалежності України

Напередодні видатної події в історії України – здобуття незалежності – істотні зміни відбулися й у статусі Черкаського філіалу КПІ. 26.07.1991 р. наш філіал став абсолютно незалежним вузом під назвою “Черкаський інженерно-технологічний інститут (ЧІТІ). Із цього моменту починається найбільш активний етап розвитку університету. 

Як тільки Радянський Союз розпався і всі в цьому світі зрозуміли, що планова економіка не працює, з’явилася необхідність розвивати в державі приватну власність та вільний ринок. У зв’язку з цим у ЧІТІ почали готувати професійних економістів, які б змогли налагодити ринкові механізми в Україні. У тому ж році вперше за часів існування університету була створена аспірантура. 

Незважаючи на скрутне становище, в якому опинилася держава на початку свого становлення, ЧІТІ не втратив науково-дослідницького потенціалу і з кожним роком досягав усе серйозніших результатів. Наслідком такой невпинної роботи стала акредитація інституту. ЧІТІ отримав акредитацію найвищого рівня: IV. За новим законодавством це офіційно дозволяло випускати студентів за такими освітніми ступенями, як бакалавр, магістр та аспірант. Підкріплено це було розпорядженням Кабінету Міністрів України “Про утворення Черкаського державного технологічного університету”.

У 2007 році Черкаський державний технологічний університет посів 8 місце серед найкращих технічних вузів України. 

У 2010 році ЧДТУ виповнилося 50 років, що було пишно відсвятковано. З цього приводу була побудована Площа Знань, а також скульптура «Сходи Знань», що розташувались біля головного корпусу університету. 

Сьогодення Черкаського державного технологічного університету

В останні роки ЧДТУ продовжує займатися науковою діяльністю та випускати студентів за багатьма, в основному технічними, спеціальностями. Цьому сприяють цілих 7 факультетів, які наявні в університеті: Будівельний, Комп’ютеризованих технологій машинобудування і дизайну, Електронних технологій і робототехніки, Харчових технологій та сфери обслуговування, Економіки та управління, Інформаційних технологій і систем та Гуманітарних технологій. Також активно функціонує Смілянський промислово-економічний фаховий коледж Черкаського державного технологічного університету.

У структурі ЧДТУ наявні: 7 корпусів, 4 гуртожитки, бібліотека, центри роботи з іноземними студентами, майстерні, виробничі відділення, автошкола, їдальня та багато іншого. Окремо варто сказати про дві бази відпочинку, якими користуються студенти та викладачі університету: “Рось” у с. Хрещатик (Черкаська обл.) та “Топольок” у с. Чорноморка (Миколаївська обл.).

У ЧДТУ навчається близько 5500 студентів, кожен із яких прагне поринути в нові знання, які, безумовно, знадобляться задля побудови міцної та розвиненої української держави. 

Черкаський державний технологічний університет – гордість не тільки нашого міста, а ще й усієї України. Також університет є вагомою частиною історії міста Черкас, оскільки ЧДТУ формує та об’єднує черкащан. Не було б його – навряд чи серед містян була така велика кількість спеціалістів у технічних наукових галузях. Вивчайте історію Черкас, а також наукових осередків у них.

Непроста доля найдавнішої черкаської бібліотеки

0

Якщо ви потрапили на цю статтю, значить вам не байдужа історія рідного міста та осередків культури в ньому. Як ви вже зрозуміли, мова сьогодні піде про історію черкаської бібліотеки. Більш детально про це на у нашому матеріалі на сайті cherkasy.one.

Напевно, найбільшим скарбом, яким володіє людство є його знання. Знання набуваються та передаються з покоління в покоління. З кожним сторіччям ми розумнішаємо (хотілося б у це вірити), а досвід наших попередників тільки сприяє цьому процесу. Однак передача знань на сотні та тисячі років вперед була б просто не можлива, якби в якийсь момент людина не вигадала книгу – матеріальне закріплення важливих знань, якими необхідно поділитися зі світом. 

У цій статті ви дізнаєтесь як у Черкасах відбувався розвиток книжкової культури або, іншими словами, історію найбільшої та найдавнішої бібліотеки міста. Розберемо дореволюційній, радянський та незалежний періоди, які пережила наша місцева бібліотека. 

Черкаська бібліотека: заснування та початок розвитку 

Найперша бібліотека в Черкасах була заснована 11 липня 1899 року силами місцевої культурної та інтелектуальної еліти. Відкриття та перші роки існування бібліотеки супроводжувались численними складнощами: Черкаська міська дума спочатку не бажала відкривати бібліотеку взагалі, а потім – достатньо її фінансувати.

Тоді, на початку 20 сторіччя, користування всіма книгами черкаської бібліотеки було платним. Правом безкоштовного користування літературою володіли лише вчителі місцевих училищ та їхні учні. Однак незначний прибуток ніяк не покривав усі витрат на утримання приміщень, працівників, достатньої кількості книг і тд. Через це нашому будинку книги доводилося декілька разів тимчасово припиняти свою роботу. 

Із приходом на терени України радянської влади книжкові фонди черкаської бібліотеки почали поступово збільшуватись. Однак ви самі маєте розуміти наскільки “правильною” була ця література. 

Розвиток бібліотеки після утворення Черкаської області в 1954 році

Черкаська бібліотека отримала статус обласної у квітні 1954 року. Тоді ж вирішувалося питання щодо назви закладу – бібліотеці залишили ім’я В. В. Маяковського. На той момент головний черкаський дім книги мав, м’яко кажучи, непрезентабельний вигляд: розміщувався в жилому будинку, де приміщення були доволі тісними (усього було 5 кімнат), зберігав невелику кількість книг (близько 32 тис.), а також практично не фінансувався. 

Усього за 2 роки існування Черкаської області бібліотеку вдалося суттєво розшити в усіх сенсах слова. Так, сумарна площа приміщень бібліотеки збільшилась у декілька разів. Завдяки цьому були побудовані сховище для книг, господарчий відділ, а до управління закладом було залучено багато нових працівників. Також книжковий фонд збільшився до 70 тис. видань.

Бібліотека в 70-х та 80-х роках XX століття

Важливим етапом у розвитку Черкаської обласної бібліотеки стали 70-80-ті роки минулого сторіччя. Так, на початку 1970 року фонд книгозбірні налічував колосальні 430 тисяч примірників! Далі ця кількість невпинно зростала і вже в кінці десятиріччя, у 1979 р., бібліотека зберігала близько 1 млн 200 тисяч видань, якими охоче користувалися 25 тисяч черкаських читачів.

За свою активну діяльність бібліотека вигравала в численних всесоюзних конкурсах. Наприклад, заклад двічі нагороджувався званням “Колектив високопродуктивної праці, високої культури і зразкового громадського порядку”, а також дипломом Міністерства культури СРСР І ступеня, що вважалося неабияким успіхом.

Таким чином Черкаська обласна бібліотека відігравала важливу роль у життя містян аж до самого занепаду СРСР.

Бібліотека у 21 сторіччі

Із переходом бібліотеки в нове сторіччя, хоча доречніше буде сказати тисячоріччя, відповідно було запущено процес освоєння закладом новітніх технологій. Вони отримали інформаційний характер, наприклад, автоматизована інформаційно-пошукова система. Також бібліотека згодом змогла завести власну веб-сторінку, на якій і зараз можна прочитати цікавий блог та переглянути безліч категорій, що містять у собі цінну інформацію про діячів, нові та старі книжкові видання та багато іншого.

Завдяки участі бібліотеки в культурному житті Черкащини, України та світу (конкурси, проєкти) було відкрито інтернет-центр, що має безліч назв. Одна з них – “Вікно в Америку” – каже про щільну взаємодію культури України із країнами світу. 

До речі, про взаємодію зі світом. Також з відкритих у бібліотеці фондів, можна знайти Канадсько-український бібліотечний центр, що містить у собі колекцію видань української діаспори.

Відходячи від теми взаємодії бібліотеки зі світом, переходимо до взаємодії, безпосередньо, бібліотеки з Україною. Це місце просто насичене цікавим культурним проведенням часу: тут часто збираються літературні, мовні (українська та англійська) та кіноклуби. У бібліотеці щороку проводяться традиційні заходи та конкурси, лекції та багато інших заходів, які просувають безліч видів мистецтв! Ще цікавою є співпраця бібліотеки із громадськими організаціями, які у співпраці проводять безліч патріотичних заходів. 

В останні роки їх стало ще більше: бібліотека допомагає організовувати неймовірну кількість культурних та патріотичних заходів, допомагаючи зберігати спокій, вірити у краще і ніколи не втрачати національну свідомість. У відповідь на таку діяльність бібліотека отримує потужну віддачу від небайдужих громадян. Аби відчути історію цього місця, завітайте до бібліотеки й ви!

Черкаська обласна універсальна наукова бібліотека імені Тараса Шевченка – осередок нашої історичної та культурної спадщини. Бібліотека пережила немало потрясінь: революції, Радянський Союз, війни та інше, проте вона все одно відігравала важливу роль у житті черкащан. 

Замість прощання: маємо надію, стаття надихнула вас сходити в нашу бібліотеку і взяти собі пару цікавих книг. Дякуємо за увагу!

Минуле і сьогодення поліції в Черкасах: від створення до наших днів

0

Як і належить будь-якому великому місту, Черкаси ще з давніх часів мали власні внутрішні силові структури, які  слідкували за дотриманням правопорядку на вулицях. Завдяки цьому Черкаси ніколи не вважались містом із особливо кримінальним статусом, хоча й потрясінь вони зазнали чимало. 

Взагалі, історія Черкас охоплює як періоди “піднесення” для поліції, коли бандитизм у місті був зведений до мінімуму, так і часи гегемонії криміналітету.

Ми відокремили 4 найголовніші періоди в історії поліції у нашому місті, кожен із яких стисло виклали нижче. У даній статті спробуємо розібратися в усьому цьому історичному безладі, а вам ми бажаємо приємного читання на сайті  cherkasy.one. 

Поліція в Черкасах у дореволюційний період

Почалося все в далекому 1775 році, коли російським урядом було проведено адміністративну реформу, яка напряму стосувалася й наших, черкаських, земель. Завдяки ній у Черкасах з’явилися перші повітові органи поліції, метою яких було врешті-решт побороти злочинність у місті. Завдяки все ще триваючій на той момент реформі, на початку 20 сторіччя на захист знедолених стали так звані “городові”. Серед містян, як порядних, так і не дуже, вони мали міцний авторитет та вплив. Однак городових у Черкасах було небагато: усього 12 людей. Якщо вам здається, що такої кількості правоохоронців недостатньо, то відразу згадуйте статистику за 1900 рік. Тоді в місті трапилося всього лише два вбивства, одне з яких – з необережності. Проте не будемо приховувати, що дрібні та середні правопорушення таки були, проте їхня кількість феноменально мала.

Міліція в Черкасах за часів раннього Радянського Союзу

Починаючи з 1918 почали формуватись перші професійні угрупування робітничо-селянської міліції на Черкащині. Головною місією цієї міліції двадцятих років 20 століття стала боротьба із кримінальними злочинами та захист безпеки і прав місцевих жителів.

Коли до Черкащини прийшов воєнний комунізм – виникла криза, що призвела до наслідків у вигляді розрух та голодомору.

1937 рік – створення робітничо-селянської міліції, яка вела боротьбу з розкраданням соціалістичної власності. Насправді, в цьому не було нічого позитивного.

Під час Другої світової війни Черкащина майже весь час знаходилася під окупацією і нові фашистські “порядки”, що очевидно, не давали існувати правоохоронним органам ворога.

Післявоєнна міліція Черкас

Після війни боротьба зі злочинністю в місті проходила в доволі складних умовах. По суті, черкаську міліцію довелося відбудовувати по-новому: не тільки штатно, але й із професійної точки зору. Цей процес було завершено доволі швидко – у 1947 році. Однак на Черкащині рівень злочинності продовжував залишатися доволі високим. Не були рідкістю випадки, коли працівники міліції гинули під час виконання службових обов’язків.

Новий етап у становленні черкаської міліції розпочався після утворення Черкаської області в 1954 році. Того ж року на Черкащині було організовано Управління міністерства внутрішніх справ, головний штаб якого розміщувався в м. Черкаси. Через 4 роки – у 1959 р. –  Черкаси обзавелися власним міським відділенням внутрішніх справ.

По-справжньому важливим поворотом в історії черкаської міліції стала чорнобильська катастрофа 1956 року. Тоді черкаські міліціонери, ризикуючи власними життями, ліквідовували наслідки вибуху на АЕС. Усі вони отримали відповідні винагороди.

Черкаська міліція в незалежній Україні

Після розпаду СРСР черкаська міліція вступила в абсолютно новий для себе етап – етап у рамкам суверенної держави Україна. Ставши незалежною, Україна, по суті, успадкувала всі силові структури, які існували за часів Радянського Союзу. Очевидно, їхню діяльність необхідно було якось контролювати. Із цією метою почалася докорінна зміна нормативно-правової бази, що регулює діяльність міліції: як на державному рівні, так і на місцевому. 

Також 1990-ті роки характеризувались активізацією злочинності, насамперед – в області економіки. Міліція намагалася вирішити цю проблему. Так, у Черкасах приборкати більшу частину бандитських осередків вдалося лише в 1999 році, коли начальником Управління міністерства внутрішніх справ у Черкаській області було призначено Кочегарова О. Д. 

У 2005 році черкаська міліція бере курс на реалізацію демократичних принципів захисту прав і свобод містян. Наголос було зроблено на фактичних потребах містян, міліція намагалася отримати прихильність серед звичайних громадян. Надалі розвиток міліції у Черкасах відбувався плавно, без жодних потрясінь або радикальних змін. Таке положення справ існувало до 2014 року.

Як МІліція перетворилася на Поліцію?

Після повалення кривавого режиму Януковича нова влада взяла курс на євроінтеграцію, яка передбачала проведення істотних реформ. Одна з них була присвячена саме українській міліції. Активна фаза реформи Національної поліції проходила в період із кінця 2014 по 2016 роки. Тоді черкаські правоохоронні структури змінилися найбільш сильним чином.

Так, усе почалося з постанови Кабінету Міністрів “Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ”, відповідно до якої були утворені органі Національної поліції (в якості юридичних осіб). Однак найбільшого значення для поліцейської реформи набув Закон України “Про Національну поліцію”, який набрав чинності 07.11.2015 року. Відтоді МІліція на теренах України перестала існувати від слова зовсім. 

У зв’язку з цим Управління міністерства внутрішніх справ України в Черкасах було ліквідовано, а на його місці утворилися нові штати Національної поліції. Докорінно була змінена й сама структура правоохоронних органів на Черкащині. Цей процес завершився у листопаді 2016 року, після чого черкаська поліція особливих змін не зазнавала.

Маємо надію, вам було цікаво дізнатися про історію поліції у рідному місті Черкаси. Дякуємо за увагу!

Допомога для переселенців: що дають, як отримати, куди звертатись

0

Війна в Україні змусила мільйони людей покинути власні домівки заради того, щоб врятуватись від ворожих ракет і артобстрілів. Маса людей вимушено стає внутрішньо переміщеними особами, інакше кажучи, переселенцями. Велика кількість таких людей зараз просто лишилась фактично без нічого.

Але, що дуже важливо, повідомляє сайт cherkasy.one, напризволяще вони не покинуті. Держава піклується про своїх громадян у цю тяжку мить. В центрах надання соціальних послуг переселенці отримують допомогу.

Більшість переселенців з місць, де йдуть активні бойові дії

Одна з найважливіших складових якої є так звані пакети – продуктові набори. Вони потрібні, щоб забезпечити переселенців найнеобхіднішою їжею. Розповідаємо на прикладі роботи Золотоніського центру надання  соціальних послуг.

-На сьогоднішній день на обліку у Золотоніській громаді перебуває трохи більше ніж 1800 осіб. Точну цифру сказати поки що важко, бо одні прибувають, інші від’їжджають  зараз.

Приблизна цифра саме така. Кількість сімей трохи менша. Орієнтовно вона складає близько тисячі. Але сім’я може складатись як з двох, так і трьох і навіть більше осіб, – розповідає директор Золотоніського центру надання   соціальних послуг Людмила Неліна.

Переважна кількість тих, хто потребує допомоги  – жінки і діти. Звідки приїхали люди? На сьогоднішній день у Золотоніській громаді більша частина переселенців родом з Донецької і Луганської областей.

-Якщо брати відсоткове відношення, то лідерами є вище згадані регіони. Харківська, Київська і Чернігівська області роз’їхались здебільшого по домам. В громаді звідти лишились одиниці. Саме зараз дуже багато людей з Попасної, Новоукраїнки, Покровська, Ізюму. Тобто саме тих областей, де зараз є активні військові дії.

І тому кількість внутрішньо переміщених осіб в громаді поступово зростає, – говорить директор Золотоніського центру надання   соціальних послуг Людмила Неліна.

Зараз навіть почала з’являтись проблема розміщення внутрішньо переміщених осіб. Наявної для розселення нерухомості вже дещо не вистачає.

Набір враховує потреби всієї родини

Золотоніська громада на початку війни більше була як транзитно направлена. Тобто, люди в ній не затримувались – їхали далі, здебільшого на Захід України.  Тоді громада ще володіла ресурсом і допомагала людям з харчуванням самотужки: давали людям тимчасовий перепочинок і далі люди вже кудись направлялись.

-З початку війни ми зверталися у різні місця, подавали заявки, щоб отримати допомогу. Допомога на початку війни носила більше хаотичний і тимчасовий характер, – пригадує Людмила Неліна.

– Коли вже населення, в основному жінки і діти, почало осідати, стало питання допомоги. Люди залишилися без матеріальних ресурсів, без житла, тому треба було допомагати в першу чергу найнеобхіднішими – продуктами харчування.

.

Коли стояло питання допомогти внутрішньо переміщеним особам – стояло питання того, що набір має бути сімейний, тобто щоб охоплював і дитячу категорію споживача. Більше підходив родині таким чином, щоб можна було приготувати, і в той же час якийсь смаколик туди потрапляє

Коли стояло питання допомогти внутрішньо переміщеним особам – стояло питання того, що набір має бути сімейний, тобто щоб охоплював і дитячу категорію споживача. Більше підходив родині таким чином, щоб можна було приготувати, і в той же час якийсь смаколик туди потрапляє.

-Набір сам по собі досить великий. Важить 12 кілограм. Він розрахований на 2 людей на місяць. Кожній людині, на жаль, ми не можемо допомогти. Але з наших розрахунків, якщо в набір входить одна літра олії і 2 кг муки, то родині я сумніваюсь що треба 4 літри олії і 8 кг борошна. Це буде забагато. Набори формувались за принципом прорахування кількості певних продуктів на 1 місяць на одну дорослу людину, – каже директор Золотоніського центру надання соціальних послуг Людмила Неліна.

Один такий набір покриває норми харчування, найнеобхідніше у ньому є. І він перекриває норми харчування, завдяки чому родина зможе прожити. А додатково щось докуповуючи ще і покращити свою ситуацію по харчуванню.

-В набір входить 2 кілограми борошна. Одна літра рослинної олії, 1 пакет молока, 1 кілограм рису, 1 кілограм цукру, 1 кілограм макаронних виробів, 1 пакет соку, сухі сніданки, солодощі для дітей, солодкі батончики, палички і одна м’ясна консерва, – перелічує пані Неліна.  

Постановка на облік не складна

Головне для внутрішньо переміщених осіб – стати на облік за для отримання допомоги. Процедура постановки на облік доволі проста: з заявою від сім’ї звертається і пише заяву одна людина (чоловік, дружина), на інших членів сім’ї подаються довідки внутрішньо переміщених осіб. Заявник подає свій паспорт і код.

Державний стандарт натуральної допомоги – а саме так називається дана послуга. Згідно цього стандарту, після подання заявки складається акт потреб сім’ї.

-Ми таким чином з’ясовуємо у цьому акті інші потреби сім’ї. Можливо, сім’я крім продуктів харчування у подальшому потребуватиме ще чогось іншого: можливо житла, засобів пересування, гігієнічних наборів, хтось можливо хоче працевлаштуватись, або хтось потребує додаткового паліативного догляду.

Таким чином ми виявляємо потреби, ведемо свій реєстр. І, от, наприклад, є родини, які під час війни вже народили дітей у нашій громаді. Ми допомагаємо їм шукати дитячі візочки, памперси, дитяче харчування, – говорить Людмила Неліна.

Якщо приїжджають родини зі старенькими людьми, то таких людей беруть додатково на облік і до роботи долучаються медичні працівники. Бо проблеми бувають різні. Наприклад, людина може потребувати не стаціонарного, а більш профілактичного догляду. Тоді медичні працівники можуть здійснювати медичний догляд – надавати ін’єкції, обробляти пролежні.

Головне завдання комплексу таких заходів – дати відчути внутрішньо переміщеним особам, що вони не є покинуті.

-При постановці на облік, якщо заявник звертається не маючи оригіналів документів, вони є в Дії, або є від скановані, чи хоча б від скановані чи сфотографовані, то їх роздруковують і жодного заявника ні з чим додому не відправляють. Бюрократична процедура скорочена до мінімуму, – запевняє директор Золотоніського центру надання   соціальних послуг.

З липня купуватимуть за рахунок коштів громади

Починаючи з липня бюджет Золотоніської громади буде виділяти кошти на придбання продуктових наборів. А ті набори, які були сформовані зараз – це продукти придбані за кошти трьох благодійних фондів.

-В нашій громаді є народний депутат Віталій Войцехівський, він колишній міський голова наш. Він залучив свої фонди: вони дали нам 500 наборів. І ще 2 фонди благодійні. Відгукнулися на звернення Фонд Рональда Макдональда в Україні. Вони надали нам 300 продуктових наборів, які якраз і були розраховані таким чином, що до заявників відносились і діти, – продовжує Людмила Неліна.

І відгукнувся з допомогою фонд Вплив, який раніше називався Фондом Родини Нечитайло, з яким Золотоніський центр співпрацює вже 7 років.

-Під час війни вони спершу об’єдналися з польським, а потім і німецьким фондами. Фонд Шелтер в Україні також надали матеріальну допомогу: на першому етапі вони придбали продукти харчування, – пояснює Людмила Неліна.

В цілому за рахунок фонду Шелтер було нараховано 750 наборів. Тому вже сформувався такий невеликий запас, що буде змога допомогти кожній родині по 2 рази.

Зараз ще випікається у місцевій пекарні безкоштовний хліб. Переселенці, пенсіонери і малозабезпечені по 2-3 рази на тиждень мають змогу отримувати безкоштовно хліб.

Не дивлячись на фінансування з бюджету громади, відмовлятись від допомоги благодійних організацій не планується. Тобто частина продуктових наборів буде закуповуватись за рахунок коштів громади. А частина буде представлена у якості допомоги від благодійних фондів. Таким чином вдасться перестрахуватись від можливих перебоїв у постачанні допомоги, якщо такі виникнуть у однієї зі сторін, що надають допомогу.  

Як працює черкаський онкодиспансер у період війни?

0

На період війни всі медичні заклади України працюють в такому ж режимі, як і до цього.  Лікарі надають допомогу хворим, належним чином виконуючи свою надважливу роботу.

Серед черкаських медичних закладів, повідомляє сайт cherkasy.one, відзначився обласний онкодиспансер, в якому від початку повномасштабної війни було проведено уже 5 операцій по трансплантації. Про це повідомив Роман Морару-Бурлеску, завідувач обласного центру пластичної реконструктивної та малоінвазійної онкоурології ЧООД.

Рятували життя навіть в комендантську годину

Незважаючи на складний час медики онкодиспансеру в Черкасах і надалі працюють в операційних,  в штатному режимі, дотримуючись усіх заходів безпеки. І планують працювати надалі для того, щоб рятувати життя людям.

За словами Романа Морару-Бурлеску в онкодиспансері обстежуються пацієнти з різними проблемами. Зокрема нещодавно проходили обстеження пацієнти для проведення родинної трансплантації. Крім цього, в онкологічному диспансері є ще великий лист очікування щодо посмертних трансплантацій, тому, якщо в будь-якому медичному закладі буде констатовано смерть мозку, в онкодиспансері є реципієнти.

Медзаклад буде працювати в будь-який час, незважаючи на комендантську годину, оскільки у фахівців лікарні є доступ до приміщень, де можливо проводити потрібні медичні маніпуляції. Загалом спеціалісти медичного закладу з початку року провели 8 трансплантації кісткового мозку та 6 операцій по трансплантації нирок.

Професійність медперсоналу

Зараз онкодиспансер повністю забезпечено всім необхідним обладнанням та медпрепаратами. Тут працюють високопрофесійні спеціалісти, які займаються пацієнтами з різних куточків України, і навіть з тих регіонів, де проводяться активні бойові дії. Крім того, 8 медпрацівників онкологічного диспансеру – з числа внутрішньо переміщених осіб, які почали працювати в онкологічному диспансері, приїхавши з інших областей України.

Важливо зазначити, що Україна зараз знаходиться на шляху до трансплантаційної самостійності. Медпрацівники працюють і чесно несуть службу на своєму фронті, щоденно рятуючи життя багатьом українцям.

Нові можливості для лікарів онкодиспансеру

Нещодавно спеціалісти медзакладу отримали сучасне високотехнологічне обладнання, яке їм надали партнери з Німеччини. Зокрема це Наркозно-дихальний апарат Dräger Atlan A350, його подарувала для ЧООД Німецька університетська клініка федеральної землі Шлезвіг-Гольштайн. Про це розповідається на сторінці фейсбук обласного онкодиспансеру Черкас.

Завдяки сучасному обладнанню забезпечується безпечніший процес введення анестезії, як для пацієнтів, так і для персоналу. Апарат можна налаштувати під відповідні потреби хворого, адже медпрацівники закладу проводять оперативні втручання різного характеру та ступеню важкості. До того ж можливе використання цього обладнання як для дорослих, так і для дітей.

До речі, ця німецька клініка вже не вперше допомагає Черкаському онкодиспансеру, подарувавши сучасне надважливе обладнання. Таким чином, вона сприяє розвитку медицини в Україні та забезпечує точну та якісну допомогу нашим пацієнтам.

Завдяки чому Черкащина піднялася в рейтингу підприємницької привабливості ?

0

Початок війни вніс свої корективи в привабливість регіонів для підприємництва. Вперше Черкащина потрапила в ТОП-10 бізнес-лідерів, зайнявши 9 місце, замість 18. Динаміку розвитку та бізнес активності в регіоні дослідили у Центрі інноваційного розвитку разом з Офісом, що займається підприємницьким розвитком та експортом та Дія.Бізнес. Про це повідомив у своєму телеграм-каналі Ігор Табурець, керівник Черкаської ОВА. Більш детально про ситуацію у нашому матеріалі на сайті cherkasy.one.

Розвиток бізнесу в період війни

За перші 2 місяці весни на Черкащині зареєстровано 528 нових підприємств, що позитивно вплинуло на її розвиток. Оскільки саме в Черкаській області відносно безпечно, регіон відкритий до інвестицій та співпраці. А керівництво області робить все можливе, щоб сприяти їх легкій адаптації.

Також повідомляється в Черкаській ОДА, що керівництво області готове підтримувати та супроводжувати інформаційно кожне підприємство, яке через війну та активні бойові дії в їх регіоні, повинне було чи планує переїхати в безпечніший регіон.

Керівництвом регіону створено спеціальний відділ, у який підприємці можуть звернутись, щоб отримати всю потрібну інформацію та, при потребі, проконсультуватись.

На сьогодні вже більше 21 підприємства переміщено в регіоні, а 13 бізнесів – в процесі. Вони вже частково налагоджують процеси виробництва. Серед цих підприємств є виробництва електроустаткування, металевих виробів, деревообробки, машинобудівні, сільськогосподарські, фармацевтичні та оптової торгівлі.

За словами голови Черкаської ОДА, Олександра Скічка, в регіоні на сьогодні є близько 275 тис м2 площі, яку можна запропонувати для переміщених підприємств. З них 180 тис знаходиться в самих Черкасах, решта – в області. Крім цього, в регіоні зосереджені значні трудові ресурси, як із корінних жителів, так і з вимушених переселенців. А це, в свою чергу, гратиме важливу роль в укріпленні економіки, і не лише регіону, але й країни загалом.

Зміни на податки для підприємців

З 1 березня державним законодавством скасовано певну групу податків для бізнесу, ці зміни будуть діяти до припинення або скасування воєнного стану в державі. Це дозволило не лише заощадити ресурс, але й вистояти в цей складний час. До того ж багато бізнесів частково перекваліфікувались, дещо змінивши свою діяльність.

Для прикладу, деякі швейні майстерні, крім пошиття звичайних замовлень, шиють прапори, розгрузки, одяг для військових, а також віддають тканину для плетіння сіток. Деякі орендатори скасовують або зменшують орендну плату підприємцям, дозволивши оплачувати лише комунальні послуги.

Деякі пекарні з початку війни закрились на кілька днів, після чого відновили свою роботу, зменшивши вартість випічки. Частину товару підприємства печуть для переселенців за кошти благодійників, роздаючи випічку безкоштовно.

За словами Любов Ропало, начальниці агенції регіонального розвитку Черкас, якщо є можливість підтримати підприємців Черкащини під час воєнних дій, то це варто робити. Функціонування підприємств забезпечує тил для наших військовослужбовців. Тому – підтримуймо та розвиваймо бізнес задля стабілізації економіки держави.

Як розпочнеться новий навчальний рік у черкаських школах?

0

Ми всі дуже піклуємося про своїх дітей. Ніхто не хоче наражати на небезпеку власного сина чи доньку, і це зрозуміло. Однак обставини іноді можуть обернутися проти нас. Далі на cherkasy.one.

Важливим етапом у житті дітей та їхніх батьків є початок навчального року, який у 2022 році має особливий характер. У зв’язку з цим постає важливе питання: яким буде формат навчання у черкаських школярів на найближчий семестр? Сьогодні спробуємо дати відповідь на це запитання.

Позиція державних чиновників щодо початку навчального року у школах

Почнемо з негативного. Першим дзвіночком (мова не про лінійку) щодо формату навчання школярів на найближчий семестр стала заява заступника міністра освіти та науки Андрія Вітренко. У ній чиновник заявив, що навчальний процес відбуватиметься в режимі офлайн. Іншими словами, за версією пана Вітренка школярів і студентів необхідно вигнати гризти граніт науки під звуки повітряних тривог та пролітаючих над областю ракет. 

Однак за більш свіжою інформацією, яку надав сам міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет, рішення про очний або дистанційни формат навчання будуть приймати самі школи спільно з місцевою владою. Це пов’язано з тим, для українських шкіл та інших закладів освіти  листи-рекомендації Міністерства освіти, очевидно, не передбачають жодного обов’язкового характеру. 

Що із приводу нового навчального семестру думає черкаська влада

На щастя, в Україні проводиться реформа децентралізації, відповідно до якої місцеве самоврядування наділяється більшою автономією відносно центральної влади в державі. Це дозволяє приймати рішення щодо формату відновлення освітнього семестру що називається “на місцях”. Так, черкаський міський голова Анатолій Бондаренко зазначив, що форма навчання на наступний семестр буде встановлена для кожної школи окремо. Перед прийняттям рішення про очну форму необхідно врахувати наявність підвальних приміщень (і чи зможуть вони вберегти дітей у разі влучання снаряду), систем оповіщення, а також достатньої кількості евакуаційних шляхів. 

Окремою проблемою є те, що багато черкаських шкіл використовують як тимчасове житло для внутрішньо переміщених осіб. Для того, щоб до 1 вересня відкрити таку школу, треба кудись переселити всіх біженців. Наразі це просто неможливо, оскільки побудова нового тимчасового житла для переселенців на Черкащині йде повільними темпами. 

Враховуючи наведені умови, за дотримання яких навчання в черкаських школах може розпочатися в офлайн-форматі, можна зробити висновок, що більшість місцевих шкіл у наступному семестрі функціонуватимуть дистанційно. Навіть попри те, що шкільні приміщення обладнують під бомбосховища, всі критерії із забезпечення там відповідної безпеки для дітей навряд чи будуть виконані. Як наслідок, проведення осіннього семестру у школах Черкас в очній формі буде, скоріш за все, заборонено: усе залежить від рішення Черкаської міської ради.

Як в Черкасах пройшов захід «Врятуйте Маріуполь!»

0

Ця акція, повідомляє сайт cherkasy.one, відбулась 6 травня на Соборній площі міста Черкаси в підтримку тих, хто перебуває на заводі «Азовсталь». Рідні та близькі «полонених» заводу підготували та провели захід, щоб привернути увагу світової спільноти до страшних подій, які зараз відбуваються в блокованому російськими окупантами українському місті.

Історії людей

В Ольги, однієї з організаторів заходу «Врятуйте Маріуполь!», зараз у блокаді перебувають рідні. З її слів в цей час на заводі «Азовсталь» щогодинно помирають люди: від інфекцій, сирості, холоду, від поранень, через відсутність медикаментів, а також через нестачу їжі і води.  Не менш жахлива ситуація з пораненими, тому що їм неможливо надати належну медичну допомогу.

Інші учасники заходу теж мають родичів, які знаходяться в Маріуполі. Одна із них – Тетяна, її брат зараз перебуває з захисниками Маріуполя в полку «Азов». За її словами, він давно вже не виходить на зв’язок, а востаннє, під час розмови, попрощався зі всіма рідними.. Тетяна, як і всі інші учасники акції, сподівається на належну реакцію української влади та світових лідерів.

Що означає «екстракція»?

На заводі, окрім військових, є багато цивільних людей, серед них чимало дітей. Учасники заходу звертаються до світової спільноти з закликом врятувати цивільне населення і військових. Одним із можливих варіантів порятунку учасники акції вважають процедуру «екстракції». Що передбачає цей процес?

Блокада Маріуполя, жорстокі бої та нелюдські умови проживання маріупольців щоденно висвітлюють у своїх відеозвернення наші захисники. Відомо, що операційна повністю зруйнована, що унеможливлює лікування поранених. І зараз все частіше вони закликають до евакуації ранених та мирного населення.

У зверненні до світових лідерів маріупольські захисники закликають скористатись процедурою «екстракції», яка передбачає евакуацію всіх людей на територію третьої держави, тобто в Туреччину.

Термін «екстракція або «ексфільтрація» походить від англійської мови та означає: «вивезення людей з підконтрольної ворогом території в безпечну зону». Ця процедура не означає здачу в полон, ні в якому разі.

Останній шанс вижити

Учасники акції розповіли, що протягом 72 днів військові у Маріуполі сподіваються або на свій порятунок, або чекають своєї смерті. Вони опублікували звернення до президента Туреччини Реджепа Тайїпа Ердогана та до папи Римського Франциска, у якому просять якнайшвидшого втручання в цю складну ситуацію.

«Нас повинні почути» – наголошують учасники акції.

Черкащани та повітряні тривоги: чому все настільки складно?

0

Незважаючи на війну та постійні повітряні загрози, черкащани все ще несерйозно ставляться до сигналу тривоги. Таке безтурботне відношення до попереджень про ракетну небезпеку може призводити до трагічних, іноді невідворотних, наслідків.

Причина подібного халатного ставлення, повідомляє сайт cherkasy.one, заключається лише в одному — Черкаси все ще залишаються одним із найбезпечніших міст України. Містом, якому поки вдається уникати частих так званих “прильотів”. Містянам просто не доводилось бачити вживу того жаху, який охоплює все навкруги, коли перед очима розривається снаряд.

Стаття, яку ви зараз читаєте, покликана допомогти протверезіти всім черкащанам, які не бажають йди до бомбосховищ під час повітряної тривоги. По змісту: спочатку будуть викладені аргументи, які мають переконати людей дотримуватись правил безпеки на випадок ракетних загроз. Далі поговоримо про те, де можна дізнаватись про повітряні тривоги якнайшвидше, а наостанок згадаємо де в Черкасах взагалі можна сховатись. 

Чому черкащанам варто ховатись під час повітряної тривоги?

Відповідь на поставлене питання здається вкрай очевидною, однак поговорити на цю тему все одно варто. Особливо в контексті тих аргументів, якими керуються черкащани під час тривоги, аби не проходити до укриттів. 

Серед противників відвідування бункерів (або хоча б коридору) під час тривоги існує думка, що вірогідність влучання ракети саме в їхній будинок конче мала… І це дійсно так! Проте і на це є свій контраргумент. Усі ми знаємо, що деякі ракети наше ППО збивати просто не встигає. Це означає, що ті ракети, які не помітили/не вдалося збити, продовжили описувати свою криваву траекторію і, однозначно, кудись впадуть. У цьому сенсі ваш шанс вижити завжди залишається таким самим, як і у всіх українців, які не ховаються, адже ми, відверто кажучи, банально не знаємо, куди точно впаде бомба. Чому б не сховатись і таким чином не збільшити собі вірогідність вижити?

Наступний аргумент, яким так полюбляють користуватися черкащани, аби тільки не спускатись у підвал — “прильоти” в Черкасах відбуваються доволі рідко. І це також правда, однак така теза не позбавляє нас відповідальності за власні життя і життя наших дітей. Зрозумійте: поки ви несерйозно ставитесь до тривог, гуляючи Черкасами або не бажаючи сховатись у ванній чи коридорі, наші військові роблять все від них залежне, щоб врятувати життя українців. Наша на це реакція не має виглядати, як “Якщо нас захищає ППО, значить можна не ховатись”, а як “Якщо нас захищає ППО, значить ЗСУ боряться за нас. Сховаємось у бункері, щоб їхні зусилля не були даремними”. На додачу варто згадати, що від початку війни повітряна тривога на Черкащині лунала майже 300 разів із середньою тривалістю 1 год. 1 хв. Такі показники розміщують Черкащину на 8 місці в рейтингу найтривожніших регіонів країни. 

Тільки вдумайтесь: під час кожної із 300 тривог наші військові намагаються збити якогомога більше ракет, аби життям цивільних нічого не загрожувало. Це колосальні зусилля і саме тому треба цінувати працю наших бійців і завжди проходити в укриття!

Останнє, про що хочеться сказати — враховуйте офіційну позицію державної та місцевої влади, а також почуття близьких. Що мається на увазі? 

Що з приводу тривог черкащанам каже влада?

Черкаська обласна військова адміністрація на чолі з Ігорем Табурцем (а на початку війни з Олександром Скічком) безперервно контролює ситуацію в регіоні задля того, щоб життя кожного черкащанина не опинялося під загрозою. Для реалізації цієї мети були підготовлені бомбосховища (їхній список є на офіційному сайті ОВА), налагоджена робота сповіщувальних систем (сигнал повітряної тривоги чути в кожному кутку м. Черкаси), а також залучені різні способи інформування черкащан щодо повітряної загрози (наприклад, сповіщення відбувається на офіційних сторінках Ігоря Табурця у фейсбуці та телеграмі). У Черкаській ОВА працюють досвічені та розумні люди — професіонали своєї справи. Навіщо ставити під сумнів їхні знання та бачення ситуації? Просто так сирена не пролунає ніколи — тільки в разі реальної загрози. Не йти в укриття, незважаючи на рекомендації з боку нашої військової адміністрації, означає ставити під сумнів усю її діяльність. 

Не забувайте про близьких

Щодо почуттів близьких. Найімовірніше, у вас є сім’я та друзі, які будуть страждати, якщо ви отримаєте травму або навіть помрете через ракетний удар. Якщо вам все одно на власне життя, подумайте хоча б про дітей, які можуть залишитися без батька чи матері. Також, ігноруючи сигнал повітряної тривоги, ви даєте своїм дітям поганий приклад. Через ваше надмірно спокійне ставлення до ракетної загрози діти не будуть ховатись, що може призвести до жахливих наслідків. Навіщо так сильно ризикувати?  

Як дізнатися про повітряну тривогу в Черкасах першим? 

Взагалі, способів інформування населення щодо тривог існує достатньо багато, однак який із них найшвидший? Для початку варто перелічити найбільш поширені ресурси, які сповіщають нас про тривогу: сирени на вулиці, радіо, телевізор, Ігор Табурець+Олександр Скічко в телеграмі та фейсбуці, google maps та додаток на телефон “Тривога!”. 

Найшвидше про повітряну тривогу сповіщає додаток “Тривога!” та google maps. Однак останні не мають звукового сигналу , що робить додаток “Тривога” найкращим способом оповіщення про повітряну небезпеку (щоправда, без інтернету додаток не працюватиме). 

Де в Черкасах можна сховатись під час тривоги?

Відповідь на це питання ви і самі знаєте, однак нагадати пару лайфхаків зайвим не буде. 

1) Найкраще укриття – бомбосховища, список яких зазначено на сторінці Черкаської ОВА. Ховатись краще біля виходу, щоб, у разі чого, покинути приміщення якнайшвидше;

2) У квартирі варто ховатися біля несучих стін. При цьому бажано, щоб із кожного боку вас захищало принаймні 2 стіни;

3) У якості укриття у приватному будинку можна використовувати підвал. Але перевірте, щоб він був міцний (наприклад, з великої цегли) та достатньо глибокий.

Висновок

Якщо лунає тривога — негайно йдіть у найближче укриття. На період воєнного стану це — закон. А законів необхідно дотримуватись на всій території держави: навіть у Черкасах. 

На русском: 

Черкащане и воздушные тревоги: почему все так сложно?

Несмотря на войну и постоянные воздушные угрозы, жители Черкасс все еще несерьезно относятся к сигналу тревоги. Такое беззаботное отношение к предупреждениям о ракетной опасности может приводить к трагическим, иногда неотвратимым, последствиям. Причина подобного халатного отношения заключается только в одном: Черкассы все еще остаются одним из самых безопасных городов Украины. По городу, которому пока удается избегать частых так называемых “прилетов”. Горожанам просто не приходилось видеть вживую ужас, который охватывает все вокруг, когда перед глазами разрывается снаряд.

Статья, которую вы сейчас читаете, призвана помочь протрезветь всем черкащанам, которые не желают идти в бомбоубежища во время воздушной тревоги. По содержанию: сначала будут изложены аргументы, которые должны убедить людей соблюдать правила безопасности на случай ракетных угроз. Далее поговорим о том, где можно узнавать о воздушных тревогах как можно быстрее, а напоследок вспомним, где в Черкассах вообще можно спрятаться.